chrome firefox opera safari iexplorer

17 березня – 145 років від дня народження  Августина Волошина, Президента Карпатської України

17 березня 2019 о 13:52
ridivira.com

Видатний політичний і релігійний діяч, один зі світочів культури  Закарпаття, прем’єр-міністр, Президент Карпатської України. Вчений і педагог, видавець і поліглот (досконало володів понад десятьма мовами). Людина, чиє прагнення будувати в рідному краї українську Україну було таким потужним, що навіть за короткий термін існування держави знайшлися тисячі людей, які віддали свої життя для її захисту… 

Августин  Волошин народився 1874 р. в с. Келечин (Міжгірський район), між Закарпаттям і Галичиною. Батько, греко-католицький священик о.Іван Волошин, прагнув, аби син отримав гідну освіту і присвятив життя служінню Господові й людям.

Августин навчався у сільській народній школі, потім —    протягом 9 років — в Ужгородській гімназії. Вступив до Будапештського університету, на теологічний факультет, а водночас — до Вищої педагогічної школи. Проте через хворобу змушений був полишити університетське навчання, повернувся до Ужгорода, закінчив богословську семінарію. 

22 березня 1897р. Августин Волошин був висвячений і дістав скерування до Ужгородської церкви Преображення Господнього. Був активним супротивником  мадяризації українців та переведення богослужінь на угорську мову.  

Протягом 1900—1917 р.р. —  професор, а в 1917—1938 р.р. – директор  Ужгородської учительської семінарії. Тут Августин Іванович викладав  математику й фізику, граматику і стилістику, педагогіку й логіку, психологію й дидактику. Активно виступав за видання підручників для шкіл українською мовою.

 1921р. А.І.Волошин почав видавати релігійну газету «Благовісник». 1933 р. передав свій власний будинок для створення сиротинця.   

Написав 42 книги, серед них насамперед — підручники для школи українською мовою. А ще – сотні статей з питань економіки, освіти, культури, історії, мовознавства, літературознавства, релігії, політичного життя…

Очолював Педагогічне товариство Підкарпатської Руси, товариство «Просвіта», Підкарпатський банк, створив Учительську Громаду. Організовував і видавав  щорічники -  «Місяцеслови», редагував єдину українську газету «Наука» (згодом — «Свобода»), дописував у газети краю, писав літературні твори — під псевдонімом «А. Верховинський» написав п’єси «Марійка Верховинка», «Без Бога ні до порога», «Князь Лаборець», «Син Срібної землі», «Фабіола».

1918 р. А.І.Волошин ініціював створення політичної організації «Руська Народна Рада», за якийся час став Головою Центральної Руської Народної Ради. 1922 р.  організував  Народно-християнську партію, а через  рік її очолив. Від партії у 1925—1929р.р. обирався послом до Чехословацького парламенту.

1938 р. А.Волошин ініціював створення в Ужгороді на базі Українського вільного університету вищого навчального закладу з чотирьох факультетів.

 11 жовтня 1938 р. Рада міністрів Чехословаччини ухвалила рішення про автономію для Підкарпатської Руси-України і  призначила Раду міністрів на чолі з Андрієм Бродієм у складі трьох міністрів і двох державних секретарів. Августин Волошин став держсекретарем з питань охорони здоров’я і соціального забезпечення.  

За політику в інтересах  Угорщини 26 жовтня 1938 р. в Празі був заарештований  А.Бродій. Новим прем’єр-міністром Підкарпатської України  став Августин Волошин. 

На початку листопада 1938 р. Віденський арбітраж ухвадив рішення, яким Угорщині були передані  Ужгород, Мукачево, Берегово та частина прилеглих сіл. Новою столицею став Хуст. В уряді залишилися А. Волошин, Ю. Ревай та Е.Бачинський. 9 листопада 1938 р. в Хусті постала Організація народної оборони «Карпатська Січ» на чолі з головним командантом Дмитром Климпушем. 25 листопада була оприлюднена постанова уряду про  українську мову як державну, а 30 грудня – про назву держави  «Карпатська Україна».

12 лютого 1939 р. відбулися вибори до сойму Карпатської України з 32 послів. 15 березня сойм обрав  Президентом Карпатської України о.Августина Волошина. За дуже короткий час були ухвалені рішення про головні атрибути держави — гімн «Ще не вмерла Україна…», синьо-жовтий прапор, герб; про розвиток інфраструктури, міжнародні економічні зв’язки. 

Однак невдовзі Угорщина напала на Карпатську Україну. Вояки Карпатської Січі мужньо обороняли молоду державу, але сили були нерівними…

А.Волошин та інші  очільники Карпатської України змушені були емігрувати. Волошин оселивсяу Празі, де читав лекції в Українському Вільному Університеті, займався наукою, багато писав.

Після того, як до Праги увійшли радянські війська, одним з перших – 15 травня 1945р. – був заарештований Президент Підкарпатської України А.Волошин. Його доправили до Москви, до внутрішньої тюрми НКВД.

У постанові про арешт від  3 червня 1945 р. Августину Волошину (якого вже тримали під вартою без жодних підстав) висунули абсурдне звинувачення: «Волошин, будучи українським націоналістом, проводив ворожу діяльність проти Радянського Союзу. У 1924 році на території Закарпатської України із числа вороже налаштованих до Радянського Союзу місцевих мешканців — українців Волошин створив так звану «Християнсько-соціалістичну партію» і до кінця 1938 року був її керівником. В період 1937-38 рр. ця партія налагодила контакти з німецькими фашистами і за їх вказівкою проводила роботу, спрямовану на відділення від Чехословаччини Закарпатської України та створення на території останньої самостійної держави під протекторатом Німеччини, яка повинна була стати плацдармом для збройного нападу на Радянський Союз…»

Безперервні катування, знущання, вимоги «зізнатись»…  

Засудити о.Волошина енкаведисти не встигли: за офіційними даними, він помер 19 липня 1945 р. в Бутирській тюрмі. За іншою інформацією – нелюди замордували о.Августина 11 липня і згодом сфальсифікували довідку про його перевезення до лікарні в Бутирці та смерть на тиждень пізніше…

Впродовж радянського панування ім’я Августина Волошина було під забороною. Лише з відновленням суверенітету і незалежності  України  діяльність Президента Карпатської України була належно пошанована. 12 вересня 1991 р. А.І.Волошин був реабілітований (посмертно). 15 березня 2002 р.йому було присвоєне  звання Героя України.

Підготувала Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

23 квітня

Інші дати
Народився Василь Земляк (Вацик)
(1923, - с. Конюшівка Вінницької обл. - 1977) - український письменник, видавець, кіносценарист.  Найбільше визнання здобула дилогія "Лебедина зграя" (фільм "Вавилон - ХХ") і "Зелені млини".
Розгорнути
Народився Григорій Тютюнник
(1920, с.Шипівка Полтавська область – 1961) - український письменник. Автор роману «Вир».
«Кажуть, що дуже мудрий чоловік оту всю техніку військову видумав. А я мислю так, що якби найшовся такий, що все оте попалив, той був би наймудріший...» (Григорій Тютюнник
Розгорнути
Народився Іван Шмальгаузен
(1884, м. Київ - 1963) - біолог. Всесвітньо відомий теоретик еволюційного вчення XX ст.
Розгорнути