chrome firefox opera safari iexplorer

22 квітня – 121 рік від дня народження українського художника-монументаліста Григорія Довженка

22 квітня 2020 о 06:24


«Кам’яні вишиванки»
Григорія Довженка
відомі далеко за межами України. У 1952-55р.р. митець працював у Каховці,
що розросталася при  ГЕС. Довженкове монументально-декоративне
оздоблення житлових та інших будівель в українському стилі не мало на той час
(та, зрештою,й нині не має) аналогів.

 Григорій
Овксентійович Довженко народився 1899 р. в с.Полтавці (нині м. Баштанка
Миколаївської області). В родині було 17 дітей, вижило 11. 

У 1907
р. Григорій вступив до
церковнопарафіяльної школи, у другому класі перейшов до двокласного
земського училища, яке закінчив на
відмінно.

Намірам юнака
продовжити навчання стала на заваді матеріальна скрута родини. Батьки –
Овксентій та Ганна — вирішили переїхати до Сибіру, де тоді, за столипінською
реформою, можна було отримати шмат землі. Так Грицько Довженко опинився у
с.Гвоздєєвці Акмолінської області (нині у складі  Казахстану). 1916 р. батьки пристали на
синове прохання дати йому можливість навчатися, зокрема – малюванню, до якого
линула душа.  Вирушив до Омська, на той
час – столиці краю. На прожиття заробляв, вантажачи ліс на  пристані Іртиша. Добре підготувавшись, склав
екстерном іспити за гімназійний курс. 
Навесні  почав навчатися на 
вечірніх
мистецьких курсах,
водночас працюючи  сторожем у  Акмолінському ветеринарному  управлінні. 

Восени 1921 р.
Довженки
повернулися
до України.  Наступного
року Григорій вступає до Одеського
художнього інституту. На ІІІ курсі обирає
 факультет
монументально-прикладного мистецтва.
Під час поїздок до Києва  постійно
відвідує лекції та майстерню Михайла Бойчука. 1925 р. вступає до творчого
об’єднання АРМУ («Асоціація робітничого мистецтва України»).

1927 р. Г.Довженко
перемагає в конкурсі ескізів і разом з В.Комаром бере участь у розписі Східної
торгової палати в Одесі. Орнаментально-декоративні композиції та вісім сюжетних
панно були
виконані в техніці
яєчної темпери по сухому тиньку
й вирізнялися дивовижною колористикою.   

Влітку 1928
р.  разом з іншими  випускниками Г.Довженка було запрошено  виконувати монументальні розписи Селянського
санаторію на  Хаджибеївському лимані.
Пізніше художник згадував, що селяни, оглядаючи санаторій, говорили із
захватом: «Гарно, мов у церкві!»…   

Від 1928 р.,
закінчивши навчання в інституті, Г.Довженко працює художником на Першій
Державній кінофабриці в Одесі. Тут знайомиться та співпрацює  із зірками українського кіно  — О.Довженком,  І.Кавалерідзе. 

1930 р.
Григорій Довженко починає викладати малюнок  та
живопис на архітектурному
факультеті Київського
художнього інституту.  Невдовзі у виші
починається переслідування «бойчукістів», і Довженка звільняють з роботи.  

Під час Другої
світової війни Григорій Довженко перебуває у Таджикистані, а 1945 р.,
повернувшись до Києва, починає працювати в Інституті монументального живопису і
скульптури при Академії архітектури УРСР. Митець розробив унікальний  спосіб різьблення по сирому
тиньку з розписами на основі
поліхлорвінілових синтетичних смол.
Водночас пропагував відновлення техніки темперного
фрескового розпису та мозаїки. 1940 —
1950 р.р. у 
творчому житті митця цілковито присвячені монументальному живопису.  

 Кінець 1960-х – 1970-і роки у творчій
біографії художника пов’язані з осмисленням і 
відтворенням історичного 
минулого  України.  Постають 
мозаїчні та фрескові образи з часів 
Київської Русі та Хмельниччини. Яскравий зразок — мозаїчна композиція
«Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь» на фасаді кінотеатру «Ровесник» у
Києві.  

21 квітня 1980 р. Григорій Довженко відійшов у засвіти.  Через три роки відбулася його персональна
виставка, яку організували рідні та друзі. 

Г.О.Довженко
залишив надзвичайно цікавий творчий спадок. До його  відомих творів належать розписи Східної
торгової палати, плафонів у Селянському санаторії в Одесі, Будинку преси
ім.М.Коцюбинського; 
монументально-декоративне оформлення селища Будівельник
(Дніпропетровськ), Палацу культури в Новій Каховці, Палацу культури «Харчовик».   

Пензлеві майстра
належать картини «Пісня про волю», «Т. Г. Шевченко в казематі»; численні
портрети. Г.Довженко оформив фільми «Охоронець музею»,  «Перекоп»,«Право батьків». 

 Діти Г.Довженка –
Тарас та Леся – відомі архітектор і художниця.  

…Був час, коли роботи
Довженка називали непотрібним «вицяцьковуванням». 1955 р. в республіканських
виданнях  його  критикували за «архітектурні надмірності».
Однак і нині Довженкові «кам’яні вишиванки» називають шедеврами українського
півдня та унікальним спадком держави.


Підготувала  Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

19 березня

Інші дати
Народився Максим Рильський
(1895, м. Київ – 1964) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
Прислухайтесь, як океан співає — Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово — це перлина, Це праця, це натхнення, це людина. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля» (Максим Рильський)
Розгорнути
Народився Марко Вороний
1904 – український поет, театрознавець, перекладач. Переклав українською мовою «Інтернаціонал», «Марсельєзу», «Варшав’янку», багато творів західноєвропейської класики. Автор книг для дітей, збірки віршів «Форвард». Син Миколи Вороного. Репресований.
Розгорнути