chrome firefox opera safari iexplorer

Архітектор, без якого уявити Київ неможливо: 27 квітня 1816 року народився Олександр Беретті

27 квітня 2020 о 09:56

Довідка: 1834 р. Вінченцо (Вікентій Іванович) Беретті , свого часу – випускник Петербурзької архітектурної академії, учень відомих архітекторів Тома де Томона та Андріяна Захарова — переміг у конкурсі на кращий проект будівлі Київського університету і став головним архітектором Комітету зіспорудження навчального закладу. Університетові судилося стати однією із найкрасивіших будівель Києва, осердям наукового, освітнього, культурного життя
не лише столиці, а й цілої України.

У 1841-42 р.р. В.Беретті збудував також університетську обсерваторію (вул. Обсерваторна, 3). Встиг завершити будівництво Інституту шляхетних дівчат (нині Центр культури і мистецтва на Інститутській,1-3). Тут, поблизу Інституту, була й садиба, де мешкала родина Беретті.

На Хрещатику, точніше, на розі Бессарабської площі, був
готель «Національ», що був спроектований і належав В.Беретті. В цьому готелі навесні 1846 р. зупинявся Т.Г.Шевченко.

Планував Беретті-старший спорудити навколо Миколаївського
парку (нині парк Т.Шевченка) цілий архітектурний комплекс, центром якого маластати споруда університету, однак ці плани, на жаль, не втілилися. – 1842 р.архітектор помер. 

А зараз повернімося до постаті Олександра Беретті – найталановитішого з-поміж учнів Вікентія Беретті – який і завершував будівництво Свято-Володимирського університету.

Олександр Вікентійович Беретті народився в Петербурзі. Успадкував від батька талант архітектора та природній художній смак. А от характер, притнагідно зауважимо, мав тяжкий. Непоодинокі сварки, конфлікти, судові тяганини… Скажімо, впродовж багатьох років тривав судовий розгляд скарги братів-архітекторів Тустановських, котрих Беретті якось… побив. Конфліктував з підрядчиками:  будуючи університет – з Терлецьким,гімназію – з Арінштейном, Володимирський собор – з овалкіним. Ще раніше, під час навчання у 1-й гімназії, звинувачений у «непристойних вчинках» (уявляєте, що це означало для відомої в місті людини, якою був
Беретті-старший?!) і, попри батькові намагання бодай забрати сина «за сімейними обставинами», все ж був звільнений  за погану поведінку… 

Та минули роки, і Олександр Беретті став неперевершеним
серед київських архітекторів, справжньою зіркою. Спілкуватися
з ним мали за честь усі київські владці, в тому числі — генерал-губернатор
Дмитро Бібіков.

За проектом Олександра Беретті 1851-53 р.р. побудований Анатомічний театр —навчально-допоміжний заклад медичного факультету університету. Це був комплекс будівель на площі понад гектар, розташований на вул.Фундукліївській (нині Б.Хмельницького). На той час він вважався найкращим у Європі. Нині тут розташований Музей медицини.

У 1850—1852 рр. Олександр Беретті спроектував міську гімназію на Бібіковському бульварі (нині бульвар Тараса Шевченка). Якийся час тут було кадетське училище,а з 1857 р. – Перша класична гімназія. З 1959 р. це один із корпусів Київського університету.

На нинішній Європейській площі за проектом О.Беретті було побудовано розкішний готель «Європейський» (на цьому місці зараз — Український дім).

Беретті-молодшому належить авторство проекта пансіону Левашової на вул.Володимирській, 54 (нині тут розташована президія Академії наук України); будівлі Губернського дворянського зібрання (зараз на цьому місці – Будинок профспілок).

Правдива пам’ятка архітектури – власний будинок Олександра Беретті (вул. Володимирська, 35), де, крім житлових приміщень, була також його творча майстерня. Пізніше інтер'єр будинку був оздоблений панно й ліпниною, а у XXст. його оформили видатні художники В. Кричевський та О. Саєнко.

Окраса Києва – Володимирський собор. Перший проект розробили П.Спарро та І.Штром, його повністю переробив О.Беретті, в тому числі — збільшив у півтора рази розміри споруди. Однак під час будування виявилися певні інженерні помилки, почали тріскатися стіни. Беретті було відсторонено від роботи, її завершив у 1882 р.Н.Ніколаєв. Внутрішній розпис собору виконували знані хуждожники В.Васнецов, М.Врубель, М.Нестеров, М.Пимоненко, П.Сведомський, В.Котарбінський, а керував роботами мистецтвознавець і археолог, автор однієї з перших публікацій про творчість Т.Шевченка професор Адріян Прахов.

О. Беретті також завершував будівництво костьолу Святого Олександра, укріплення Золотих воріт.

В останні роки життя архітекторові дошкуляли підступи заздрісників та недоброзичливців, погіршувався стан здоров’я. З другого поверху свого будинку архітектор сумно спостерігав, як будується Володимирський собор — за його талановитим проектом, та вже поза його участю.

Викладацька діяльність професора Свято-Володимирського університету не давала відчуття повноцінної реалізації, хоча розмови зістудентами-архітекторами обнадіювали: підростає нове талановите покоління творчих людей.

Олександр Вікентійович Беретті помер 1895 р. Похований, як і його
батько, на Байковому цвинтарі. Чимало безсмертних творінь батька та
сина Беретті й нині прикрашають столицю України. Так, В.І. Беретті — автор планування вулиці Володимирської і та Бібіковського (нині Т.Шевченка) бульвару, співавтор генерального плану Києва.

О.В. Беретті, крім уже названих, залишив українцям у спадок спланований ним університетський Ботанічний сад, будівлю реального училища (нині Дипломатична академія МЗС), Першу чоловічу гімназію (зараз гуманітраний корпус Київського Національного університету ім.Тараса Шевченка), а загалом – 23 споруди, якими справедливо пишається Київ.

Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути