chrome firefox opera safari iexplorer

1 травня 1966 року над одним із київських вишів замайорів український національний прапор

01 травня 2020 о 06:40


Георгій Москаленко навчався на вечірньому відділенні  Київського інституту народного господарства. Віктор Кукса працював будівельником. Обидва мешкали в одному з гуртожитків у Святошині. 

Вночі
проти 1 травня 1966 р.
Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили український національний
прапор на даху головного
копусу Київського
інституту народного господарства.   

Все було продумано. Саме тут, під стінами КІНГу,
вранці  шикувалися першотравневі колони
демонстрантів, тож прапор мали побачити багато людей. Жовто-блакитний прапор
(саме в такому порядку розташування смуг) було пошито з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб-Тризуб, вирізали його з чорної матерії й нашили на прапор. Чорнилом,
друкованими літерами, на
прапорі написали: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ». 

Під час встановлення прапора Г.Москаленко стояв із
самопалом на сторожі біля пожежної драбини, В.Кукса виліз на дах, зрізав
кухонним ножем червоний прапор і замість нього прив'язав жовто-синій.

1 травня о 6:30 зчинився рейвах. Інститутський двірник угледів
прапор, повідомив вахтерові, а той – секретареві парткому Р. Костюку та проректорові  К. Капустіну. Прапор занесли до парткому і викликали міліцію.  З огляду на серйозність ситуації прибув
кадебіст – лейтенант Іванов – і забрав прапор. 

Затим до інституту приїхала слідча група КДБ на чолі з
лейтенантом Берестовським. Оглянули «місце злочину». Порушили  кримінальну справу за ознаками «посягання на територіальну цілісність
УРСР».

Агентам КДБ з числа студентів та викладачів було доручено
особливо уважно придивлятись і прислухатись. Студентів   посадили за безкінечні диктанти, аби
ідентифікувати  стилістику написів на
прапорі. 

Нарешті під кінець року слідство вийшло на «злочинців».   

21 лютого1967 р. Григорій Москаленко та Володимир Кукса
були заарештовані. Київський обласний суд  на закритому засіданні  визнав обвинувачуваних  у «антирадянській агітації»  й засудив Г.Москаленка до 3 років таборів
суворого режиму, Г.Куксу — до 2 років. 

Григорій Москаленко звільнився 1970 р., працював
сантехніком, згодом – майстром, виконробом. Брав активну участь у рухові  за незалежність, був депутатом Бучанської селищної Ради.  

Віктор Кукса після повернення з таборів працював
машиністом екскаватора. Зазнавав постійного тиску з боку міліції та КДБ. Входив
до складу відомого «дисидентського» хору «Гомін» Л.Ященка. Брав участь у русі за незалежність.

У січні 2007 р. Г.Москаленко та В.Кукса були
реабілітовані. 

За рік до того — 16 листопада 2006-го - 
на будівлі
Київського інституту народного господарства було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про відважний
вчинок патріотів Георгія Москаленка та Віктора Кукси.  

«Рідна країна» 

Розділи: Суспільство

25 квітня

Інші дати
Вероніка Черняхівська 
1900 – українська письменниця, поетеса-лірик, перекладачка (медичні праці, «Місячна долина» Дж. Лондона, «Прорість» Е. Золя, «Олівер Твіст» Ч. Діккенса). Онука письменника М. Старицького.
Розгорнути
Народився Микола Трублаїні (Трублаєвський Микола)
(1907, с. Вільшанка, Вінницька область – 1941) - український письменник, автор творів для дітей та юнацтва - «Мандрівки», «Шхуна «Колумб», науково-фантастичного роману «Глибинний шлях».
«Будь хоробрим, витривалим. Це потрібно для Батьківщини, для тебе самого. Учись у мужніх, кмітливих, стійких, наслідуй їх. Вони допоможуть тобі стати справжнім громадянином...» (Микола Трублаїні)
Розгорнути