chrome firefox opera safari iexplorer

12 червня 1887 року народився український художник Володимир Гаґенмейстер

12 червня 2019 о 10:48

20 січня 1938 р. в підвалах більшовицької катівні – трагічно відомого київського Жовтневого палацу — розстріляли Володимира Гаґенмейстера. Українського художника-графіка, мистецтвознавця, видавця, педагога. За «участь в українській націоналістичній організації та  шпигунстві на користь буржуазної Польщі»…

«Український буржуазний націоналіст» Гаґенмейстер не був
ні етнічним українцем, ні буржуа. Батько – німець Едуард-Ян Гаґенмейстер, писар
94-го піхотного полку —  належав до
старовинного ліфляндського лицарського роду гербу «Гаген». Мати – естонка Анна-Марія
Томсон. Якщо вважати націоналізмом популяризацію українських мови,
образотворчого мистецтва та народних промислів – виходить, що українським
націоналістом, а значить, персоною для більшовицького режиму небезпечною,
-  художник Гаґенмейстер таки був…

Володимир Миколайович (справжнє ім’я — Карл-Ріхард) Гаґенмейстер народився у м. Виборгу. 

29 березня
1892 р. 40-річний батько і 4-річний син перейшли у православну віру. Батька
нарекли Миколою, сина – Володимиром.  

Хлопчик отримав прекрасну домашню освіту, вступив до
Псковської гімназії, затим перейшов до   
Сергіївського реального училища, яке й закінчив 1904р. 

По завершенні навчання Володимир вступив до Художньо-промислового училища барона О.Штігліца. Щоліта виїздив на пленери, збирав пам’ятки
старовини. 1913 р. закінчив
училище зі званням художника з ужиткового мистецтва та правом на стажування
за кордоном. Того ж року взяв шлюб з художницею Зоєю Соболєвою. Щастя в
коханні й творчості тривало недовго: жінка захворіла на сухоти і померла.  

1914 р.
Володимир Гаґенмейстер був
призначений  викладачем малярства, ліплення та креслення Художньо-промислової школи
Фан-дер-Фліта у Пскові. В листопаді 1916 р. В.Гаґенмейстера скерували    завідувати Кам’янець-Подільською
художньо-ремісничою майстернею та викладати там історію ужиткового мистецтва,
композицію й графіку.  

1919 р. в Кам’янці-Подільському В.Гаґенмейстер написав портрет
Галини Кузьменко – дружини Нестора Махна. 

А ще в цьому затишному, привітному місті блакитноокий
білявий красень-художник познайомився з кароокою чорнявкою-полтавкою  Варварою Корецькою, яка на той час Кам’янець-Подільською школою художнього
ткацтва.   

4 липня 1927
р. у подружжя народилася єдина дитина – донька Ольга.  

Від  1922 р. Гаґенмейстер перейшов на викладання
українською мовою. Школа  перетворилася на правдиве
українське осердя. Більщовицькій владі це стало вельми не до шмиги, вона школу швиденько   ліквідувала,
а студентів перевела до містечка Балахна Горьковської області, подалі від українських впливів.  В.Гаґенмейстер переїхав до Харкова,
влаштувався викладачем у поліграфічний інститут.  І – творив, творив, творив… 

1936 р. художник
оселився у Києві. Завідував
експериментальними художніми майстернями при Музеї українського мистецтва. Того ж року в Держлітвидаві вийшла друком «Лісова пісня» Лесі
Українки в оформленні В.Гаґенмейстера, а наступного — «Поеми» Тараса Шевченка.

Вночі проти 12 грудня 1937 р. Володимира Гаґенмейстера
заарештували. Хресний шлях митця Розстріляного Відродження завершився, як ми
вже знаємо, 20 січня наступного року в більшовмцькій катівні… 

 1971 р. українського
митця реабілітували. 

Донька художника, Ольга Ерн, створила у Центральному державному  архіві-музеї літератури і мистецтва України особистий
фонд Володимира Гаґенмейстера і організувала сім його персональних виставок — у
Києві, Львові, Кам’янці-Подільському. 

Серед найвідоміщих робіт В.Гаґенмейстера – портрети
Устима  Кармелюка, Тараса Шевченка,
Степана Руданського;  серія літографій до
альбому «Старий Кам’янець-Подільський»;  ілюстрації  до поеми Лесі Українки «Лісова пісня» та
«Поем» Тараса Шевченка.  

Роботи митця зберігаються у Національному історико-архітектурному музеї-заповіднику «Кам’янець». 

Підготувала Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

13 листопада

Інші дати
Народився Олександр Черняхівський
(1869, с.Мазепинці, Київська область – 1939) - український громадський діяч, лікар-гістолог. Перший голова Всеукраїнської спілки лікарів, активний творець української медичної термінології.
Розгорнути
Народився Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко)
(1889, с.Грунь, Сумська область - 1956) – український письменник-сатирик і гуморист, автор-засновник художнього жанру нарис-усмішка.
«Чухраїнці» – це дивацький народ, що жив у чудернацькій країні «Чукрен»… Риси (як на ту старовинну термінологію) звалися так: 1. Якби ж знаття ! 2.Забув. 3.Спізнивсь. 4. Якось то воно буде, 5.Я так і знав!… Істино дивний народ.» (Остап Вишня)
Розгорнути