chrome firefox opera safari iexplorer

25 червня 1931 року народився український мовознавець Віталій Русанівський

25 червня 2019 о 15:05
uk.wikipedia.org

В.М.Русанівський -  автор близько 350 праць, присвячених проблемам українських мови та історії, мовознавства.  

Народився у
Харкові, в родині філологів. Батько 
Макар Олексійович був вченим- шевченкознавцем, обіймав посаду декана
філологічного факультету Київського державного  
університету ім. Т.Г.Шевченка. Мати — Єлизавета Омелянівна Середа — також була філологом-шевченкознавцем,
брала участь у створенні експозицій Шевченкових музеїв у Києві, Каневі, с.Шевченкове.

На початку німецько-радянської війни Макара  Русанівського заарештували за обвинуваченням
в українському буржуазному націоналізмі й без суду, лише за розпогрядженням
прокурора, розстріляли у Лук'янівській в'язниці.

Осиротіла родина – мати й сини Віталій та Ігор (майбутній
поет і журналіст) — переїхала до Києва. Знімали кімнатку, потім купили
недобудовану хатину на Батиєвій Горі.  

1949 р.Віталій Русанівський закінчив київську школу  № 115 із золотою медаллю. 1954 р. —  філфак Київського  державного університету ім. Т.Шевченка. До
речі, спочатку його не зарахували – викликали до «спецчастини», стали
розпитувати про батька. «Врятувала» нібито довідка про батькову смерть від 26
липня 1941 р. …    

В.Оусанівський обрав відділення мовознавства, зокрема –
історичну граматику української мови. Навчання продовжив у аспірантурі на
кафедрі української мови. Зайнявся   дослідженням
історії граматичних категорій виду і часу в українській мові ХІV-XVII ст.ст.  

Від 1957 р. Русанівський працює в Інституті мовознавства
ім. О.Потебні АН УРСР. 1960 р. захистив кандидатську дисертацію, за якийся час
– докторську.     

 Від 1982 р. В.Русанівський
— академік АН УРСР.

У 1981-86 р.р. очолював Інститут  мовознавства, водночас завідував кафедрами
Інституту: української мови; культури мови; теорії та історії мови.    

У 1978–1993 р.р. — академік-секретар Відділення
літератури, мови та мистецтвознавства НАН України. Протягом
тривалого часу був головним редактором   журналу «Мовознавство».

Помер В.М.Русанівський
29 січня 2007 р. у Києві.  

Академік Русанівський був головою редакційних колегій українського правопису:
(1960, 1990, 1993, 2002, 2005, 2007 роки). Також — укладачем та відповідальним редактором
словників і довідників з орфографії та пунктуації; орфографічного словника української мови (1975—2006 р.р.). 

Тобто, в силу своїх посадових функцій та головування у
відповідних  редакційних колегіях мав
можливість кардинально впливати на розвиток української мови.  В. Русанівського, так само як І.Білодіда,
називають «головним русифікатором української мови». 

Відомий мовознавець Лариса Масенко у статті «Мовна
політика в УРСР: історія лінґвоциду» зазначає: «Напрям мовознавчих досліджень в УРСР надалі мали визначати такі три
головні постулати:

1. Теза про «благотворність»
впливу російської мови на українську, потребу зближення двох «братніх» мов і
«гармонійність» українсько-російської двомовності.

2. Теза про необхідність формування
спільного лексичного фонду мов народів СРСР.

3. Вимога широкого впровадження
інтернаціоналізмів.
»

 Як приклад Л.Масенко наводить ситуацію з дискусією   навколо літери «ґ»: «У … статті «Літера, за якою тужать», опублікованій в «Літературній Україні» 4 листопада 1969 р., Б. Антоненко-Давидович висунув пропозицію повернути до української абетки вилучену з неї у 1933 р. літеру ґ. Характерно, що редакція «Літературної України» наважилась надрукувати статтю, хоча й застрахувалась приміткою «стаття Б.Антоненка-Давидовича друкується порядком обговорення». Проте дискусії не відбулося. Реакція мовознавчого офіціозу на пропозицію письменника була швидкою й безапеляційною. У відповіді Б. Антоненкові-Давидовичу, опублікованій в «Літературній Україні» 28 листопада того ж року, заступник директора Інституту мовознавства АН УРСР Віталій Русанівський назвав питання про повернення літери ґ «анахронізмом», що призведе до «невиправданих правописних ускладнень», звинуватив письменника у «наявності грубих помилок щодо витлумачення історії літери ґ і заявив, що постанова НКО 1932 року 29 про «переробку правопису» була цілком слушною і перегляду не потребує»…

Підготувала Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

23 серпня

Інші дати
23 серпня відзначають:
  • Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму.
  • Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації.
Розгорнути
Народився Анатолій Перепадя
(1935, с. Попелак Херсонської обл. - 2008) - український перекладач із французької, італійської, португальської, іспанської, каталонської мов. Перекладав твори Сервантеса, Пруста, Сент-Екзюпері, Камю та ін.
Розгорнути
Народився Осип Маковей
(1867, м.Яворів, Львівська область – 1925)український письменник, публіцист, редактор багатьох періодичних видань, педагог та громадсько-політичний діяч.
«Тихий сон по горах ходить, Не шуміть, ліси зелені, За рученьку нiчку водить. Спати йдіть, вітри студені. I шумлять ліси все тихше, Най малята сплять здорові, Сон малих звiрят колише. Най їм сняться сни чудові. (Осип Маковей)
Розгорнути