chrome firefox opera safari iexplorer

6 липня – день пам’яті Богдана-Ігоря Антонича

06 липня 2019 о 08:43

6 липня минає 74-а річниця з дня смерті Богдана–Ігоря Антонича, українського поета, що попри смерть у дуже молодому віці (28 років), справив непересічний вплив на сучасну українську поезію першої половини XX століття.

Про це розповів кореспонденту ЗІКу науковий працівник музею-садиби родини Антоничів у с.Бортятин, що на Львівщині, Анатолій Лисенко.

У цей день відбудеться низка заходів у с.Бортятин (Мостиський район Львівської області).

Уранці відбудеться заупокійна Служба Божа у церкві, що неподалік музею-садиби поета. Потім учасники гуртка «Друзі Антонича» – учні місцевої школи та із довколишніх сіл – поїдуть до Львова, до могили Богдана–Ігоря Антонича на Янівському цвинтарі, покладуть квіти. Відбудуться поетичні читання віршів поета.

Як розповів Анатолій Лисенко, музей-садибу відвідують екскурсійні групи з Мостиського і Городоцького районів, зі Львова, з Польщі, зі Східної України. Зараз у музеї-садибі готуються до міжнародної конференції, для участі у якій прибудуть історики зі Львова, Польщі.

Нагадаємо, що музей-садиба імені Богдана–Ігоря Антонича була урочисто відкрита у с.Бортятин Мостиського району, що на Львівщині, у рамках відзначення 100-річчя від дня народження українського поета. Нині це – Бортятинська філія Львівського музею історії релігії, а також центр культурного життя усієї Мостищини.

Музей-садиба родини Антоничів розташований на території колишньої греко-католицької плебанії, де й мешкала сім’я Антоничів. У Бортятині проживали і поховані батьки поета. Тут пройшли дитячі та юнацькі роки Богдана–Ігоря Антонича.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути