chrome firefox opera safari iexplorer

14 серпня: це цікаво знати

14 серпня 2019 о 00:04

Дай, Господи, господарю многая літа,

Многая літадовгії дні!

І жить йому довгоСпаса не гнівать,

Спаса не гніватьбожих пчілок водить,

Божих пчілок водитьярий віск топить:

Богу на свічку, господарю на щастя,

Дому його на приріст,

Малим діточкам на втіху!

Народний заспів на Медовий Спас пасічникам

У народі 14 серпня відзначають перше осіннє свято, з яким і пов’язують закінчення літа, а саме – Маковея, або Першого Спаса, який ще називають Медовим. Розпочинається двотижневий Успенський піст.

За переказами, свято з’явилося після того, як жителі Константинополя в цей день з храму Святої Софії, в розпал страшної епідемії, винесли частинку хреста, на якому був розп’ятий Ісус Христос, і освятили водойми і колодязі. І сталося диво – хвороба, яка забрала тисячі життів, пішла з міста. В цей день прийнято освячувати воду в річках, джерелах, колодязях не лише в пам’ять про константинопольське диво. У стародавніх літописах сказано, що саме в серпні князь Володимир хрестив Київську Русь. Ось чому Перший Спас в народі часто називають Спасом на воді, Мокрим Спасом і вшановують воду.

Наші пращури на Медовий Спас обов’язково купалися у водоймах. Вважалося, що в цей день вся вода набуває чарівної сили – змиває гріхи, рятує від бід і хвороб увесь рік. А ось купатися після 14 серпня було заборонено – можна було захворіти і навіть потонути.

14 серпня в церквах освячують не лише воду, але й мед. Наші пращури з нього ще готували медовуху. У народі її використовували як в якості святкового напою, так і лікували хвороби й недуги.

У церквах на Маковея відправляють пообідню службу, святять мак, волошки і чорнобривці, з яких за дохристиянськими традиціями створювали букети-оберіги – маковійчики. Висушений маковійчик ставили на підвіконня і берегли як зіницю ока цілий рік – він захищатиме будинок і всіх членів сім’ї від хвороб і неприємностей. З волошок і чорнобривців колись робили відвар і купали хворих дітей. Якщо ж у дитини було безсоння, то освячені макові голівки клали їй під подушку. А щоб захистити своє житло від чаклунських чар, по дому треба порозсипати свячений мак (хоча б біля порога і по кутах в кожній кімнаті).

Жінки ж у перший день посту – Спасівки – пекли пісне печиво «шулики». Його виготовляли з пісного пшеничного тіста, обливали зверху медовою ситою та приправляли товченим маком. Крім цього з меду та маку робили «маковики» – відомі в українській кухні коржики.

Вважається, що з цього часу починають відлітати у вирій ранні птахи, бо ж «Святий Спас приготував всього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло».

За церковним календарем 14 серпня відзначають Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, Свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці, а також вшановують Сімох мучеників Маккавеєвих: Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Алима і Маркела, матері їхньої Соломонії та учителя їхнього Єлеазара; мучеників в Пергії Памфлійській: Леонтія, Атія, Олександ ра, Киндея, Минсифея, Киріака, Минеона, Катуна і Євклея.

Іменинники 14 серпня:

Антон, Олександр, Гурій, Маркел і Леонтій.

14 серпня народились:

1862 – Андрій Покровський – український військовий діяч, адмірал, головний командир портів Чорного та Азовського морів, Міністр морських справ Української держави.

1873 – Іван Боберський – український громадський діяч, педагог. Організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді. Автор назви «Пласт». Голова товариства «Сокіл-Батько» (1908–1914), член Бойової управи Українських січових стрільців.

Події 14 серпня:

1385 – укладено Кревську унію – угоду між Королівством Польським і Великим князівством Литовським, яка передбачала об’єднання цих країн в одну державу.

1775 – Катерина II видала офіційний маніфест, відповідно до якого запорізьке козацтво підлягало повній ліквідації. Частині запорожців довелося вирушити за Дунай, частина відправилась на Кубань.

1917 – рішенням Тимчасового уряду Росії Микола II Романов разом з сім’єю відправлений на поселення до Тобольська.

1930 – прийнята ухвала ЦВК і РНК СРСР «Про загальне обов’язкове початкове навчання».

1980 – на Ленінській верфі у Гданську (Польща) під проводом Леха Валенси 17 000 робітників починають страйк, що став початком демократизації Польщі і повалення комуністичного уряду Ярузельського.

1983 – на першому чемпіонаті світу з легкої атлетики у Гельсінкі 19-річний український спортсмен Сергій Бубка став чемпіоном світу в стрибках з жердиною.

1992 – почалася грузино-абхазька війна.

Чи знаєте ви, що:

Між тривалістю життя, професією людини та розміром заробітків є пряма залежність. Такого висновку дійшли вчені Віденського демографічного інституту, дослідивши обставини життя людей різних спеціальностей.

Демографи вивели певну залежність, що свідчить про те, що той, хто більше заробляє, живе довше. На основі такого висновку вчені склали список найбезпечніших професій.

Перше місце у цьому списку займають фізики, за ними слідують лікарі, інженери, пастори і вчителі гімназій.

Найнебезпечнішими були названі дві будівельні професії – монтера риштувань і бетонника. Люди, які працюють за цими спеціальностями, мають в середньому низьку зарплату і найкоротшу тривалість життя.

Головний фактор – освіта. Доходи мають прямий вплив на очікувану тривалість життя. Люди з вищою освітою можуть розраховувати на кращі робочі місця, на зручні умови роботи, і, зрозуміло, на вищу оплату, стверджують дослідники. А більше грошей означає можливість мати краще житло, якіснішу їжу, кращих лікарів, що в сумі значно сприяє тривалості життя.

Аналогічний висновок роблять і фахівці, які займаються страховою справою. У групу з найменшими ризиками у списку страховиків, увійшли стоматологи й адвокати, в останню – все ті ж будівельники.

Цікавий факт: демографи вважають, що чоловіки, які сидять удома, поки їх дружини заробляють, живуть менше за тих, хто сам заробляє на життя.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути
Народився Сергій Єфремов
(1876, с. Пальчик, Черкаська область - 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури. Один з найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Автор видання «Щоденника» і «Листування» Т. Шевченка та фундаментального двотомника «Історія українського письменства».
Розгорнути