chrome firefox opera safari iexplorer

20 серпня 1939 року народився поет  і дисидент Тарас Мельничук

20 серпня 2019 о 11:11
msdnipro.com

Певно я син калини,

певно я син пшеничного колосу:

де б я не був, пізнаю Україну, 

мов кохану, по голосу… 

  Тарас Мельничук

Український поет Тарас  Мельничук народився в с.Уторопи Косівського району на Івано-Франківщині.   

По завершенні десятирічки працював коректором районної газети «Радянська Гуцульщина». Потім валив ліс у Комі АРСР, працював у шахті на Донбасі, служив у армії. 

1958р. вступив до Чернівецького університету. На третьому курсі поїхав будувати Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат. Затим опинився у Красноярському краї — працював теслею на будівництві. 

1964р. поновив навчання в університеті. Менше ніж за два роки  був виключений – «не те» думав, і думки свої «не ті» озвучував, де заманеться. Працював у «районках»  Косова, Хотина, Верховини…

1967р. у видавництві «Карпати» вийшла друком перша поетична збірка Тараса Мельничука — «Несімо любов планеті». Того ж року вступив на заочне відділення Московського літінституту.

Підготував до друку другу збірку віршів — «Чага». Один примірник надіслав до видавництва «Карпати». Ще один –  Олесеві Гончару, який передав рукописа до «Радянського письменника». 24 січня 1972р., в розпал репресій     проти української інтелігенції, Тараса Мельничук був заарештований – за «антирадянщину» в рукописі збірки «Чага».  11 травня 1972р. судова колегія в кримінальних справах  Івано-Франківського обласного суду «…встановила: підсудний Мельничук Т.Ю., будучи незадоволеним радянською дійсністю по дріб'язкових мотивах особистого характеру, з метою підриву та ослаблення Радянської влади, незважаючи на неодноразові попередження його органами радянської держави, на протязі 1965-71 років виготовляв, зберігав та розповсюджував в усній та письмовій формі віршовані твори, в яких зводив злісний наклеп на радянський державний і суспільний лад, закликав до боротьби проти Радянської влади...» 

Мельничука Тараса Юрійовича  засудили до трьох років неволі у колонії суворого режиму. Карався у Пермських таборах, звільнився у  березні 1975-го. Перебував під наглядом КДБ.

Не розкаявся. Тож у квітні 1979р. – майстерна провокація гебістів і новий строк: 4 роки позбавлення волі за «вчинення опору працівникові міліції».

1982р. у видавництві «Смолоскип» (Канада) вийшла збірка віршів Т.Мельничука «Із-за ґрат». Автор на той час перебував у зоні.

Звільнившись, перебував під адміннаглядом. Безробіття, цькування з боку «органів», безпросвітність. Зблизився з чарчиною. Потрапив до спецлікарні в Джурові (вочевидь, «з подачі» КДБ). 1985р. з лікарні втік.  Розшукали і запроторили до «психушки». Вийшов на волю 27 квітня 1986-го. Мав опинитися на зоні втретє, та «завадила» Чорнобильська катастрофа, що на якийся відвернула увагу влади від полювання на інакодумців.  

1990р. у Великій Британії вийшла друком поетична збірка Тараса Мельничука «Строфи із Голгофи», тоді ж — у київському видавництві «Молодь» — збірка «Князь роси», яка через два роки була відзначена Шевченківською премією.

1994р. у Коломиї друкарня ім. Шухевича видала збірку поезій Т.Мельничука «Чага» — ту саму, яка послужила приводом для першого арешту автора.   

Тарас  Мельничук помер 29 березня 1995р. в Коломиї. Як і заповідав, похований у рідних  Уторопах, на Мальцевій горі. Там, де стояла батьківська хата, котру спалили негідники разом з поетовими рукописами.  Серед того, що залишилося – і ці рядки:  

 Я уставав. 

Вставав і жив.   

 Вставав я за живих і мертвих,

За кожне сонечко роси, —  

 Й вкраїнський не умер безсмертник,  

 Вкраїнська не погасла синь.

Підготувала Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути