chrome firefox opera safari iexplorer

21 серпня 1909 року народився відомий український кераміст Омелян Железняк

21 серпня 2019 о 07:20

Він  належить до тих митців, які є майстрами народної творчості не лише за званням, а й за талантом, витоки якого – в українському народному образотворенні.

Народився майбутній майстер у с.Грибове  Городнянського повіту (нині с.Олешня Ріпкинського району) на Чернігівщині. Село було знаним як осердя гончарства на півночі України.

У 1920-х роках замешкав у Києві. Якийся час самотужки виготовляв посуд на продаж. У 1930-і працював на заводі «Керамік», що допомогло опанувати промислові керамічні технології.  

 Для виставки 1936р. виготовив десять предметів українського обрядового посуду (баранці, глечики, тарелі).  Вироби мали великий успіх.

У серпні 1946р. Омелян Железняк почав  працювати  у  експериментальних майстернях художньої кераміки Інституту архітектури Академії будівництва і архітектури УРСР під керівництвом відомої художниці-керамістки Ніни Федорової.  Саме тут цілковито виявилися його творчий потенціал та непересічні здібності.

О.Железняк натхненно працював над декоративною керамікою. Відомі його композиції «Козак Мамай», «Гонта з синами», «Прощання з козаком»; скульптурні ілюстрації до творів Тараса  Шевченка — «Мені тринадцятий минало», Миколи Гоголя — «Козак Вакула на чорті», народних пісень — «Зажурився чумачина». Охоче створював чудові керамічні іграшки — баранців, коників, птахів…

Твори О.Железняка знайшли своїх численних шанувальників не лише в Україні, а й далеко за її межами. Ними захоплювалися відвідувачі міжнародних виставок у Парижі та Нью-Йорку, Марселі й Торонто, Берліні й Празі, Софії та Будапешті, Женеві та Монреалі.  Його роботи зберігаються у світових музеях декоративного мистецтва. 

Одна з найталановитіших робіт О.Железняка —  скульптурна композиція за поемою Тараса Шевченка «Сон», створена у 1950-і роки.

Майстер помер 21 червня 1963р. в Києві.

За своє недовге життя він створив цілий світ сучасної української кераміки, і цей світ донині милує око і тішить серце. 

Підготувала Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

 

 

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути