chrome firefox opera safari iexplorer

21 серпня: це цікаво знати

21 серпня 2019 о 00:50

…Віднесла вода ласкаві зорі,
Що все літо кликали в ріку.
З птицями на білій крутогорі
Горобину пробуєм гірку…
Дмитро Павличко

21 серпня у народі називали днем Мирона вітрогінного, оскільки, як правило, в цей час дули досить сильні вітри. Дні стають схожими на осінні.

На Мирона ходили збирати в лісі ожину. Її використовували як потогінний і протизастудний засіб. З ожини готували киселі, компоти, вина, настоянки, пастилу. Листя ожини могли заварювати, як чай, змішуючи їх з листям смородини і суниці – виходило дуже смачно, і до того ж, такий напій підвищував імунітет.

Підмічали: яка погода цього дня, таким має бути і січень, а також якщо на деревах у серпні багато жовтого листя – осінь буде ранньою.

За церковним календарем 21 серпня вшановують святого Еміліана, сповідника, єпископа Кизицького; преподобного Григорія, іконописця Києво­Печерського, в Ближніх печерах; перенесення мощей преподобних Зосими і Саватія Соловецьких; святого Мирона, чудотворця, єпископа Критського; мучеників Єлевферія і Леоніда; преподобного Григорія Синаїта.

Іменинники 21 серпня:

Григорій, Зосим, Мирон, Омелян, Сава.

21 серпня народились:

1888 – Володимир Гадзінський – український письменник, критик. Автор поем «УРСР», «Айнштайн», «Земля», «Заклик Червоного Ренесансу», «Розум», фантастичної повісті «Кінець».

1909 – Омелян Железняк – український художник-кераміст; заслужений майстер народної творчості УРСР. Створював декоративний керамічний посуд; статуетки та жанрові композиції з народного життя («Гонта з синами», «Козак Мамай», «Прощання з козаком»); скульптурні ілюстрації до творів Т. Шевченка («Мені тринадцятий минало»), М. Гоголя («Козак Вакула верхи на чорті») тощо.

21 серпня відзначають:

  • Міжнародний день пам’яті і поминання жертв тероризму.

Події 21 серпня:

1652 – син гетьмана Богдана Хмельницького – Тимофій – одружився на дочці молдавського правителя Василя Лупула, що стало приводом для відновлення союзу Молдавії з Україною.

1627 – вийшов перший словник української мови «Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє» Памво Беринди.

1932 – у Венеції відбувся перший міжнародний кінофестиваль.

1943 – у СРСР створено одинадцять перших Суворовських училищ.

1996 – заснована відзнака Президента України – орден «За мужність».

Чи знаєте ви, що:

У першому друкованому українському словнику «Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованіє» (1627 р.) – близько 7 тисяч слів: загальних та власних назв переважно тогочасної церковнослов’янської мови з перекладом та тлумаченням їх українською літературною мовою початку XVII століття.

Метою Беринди при складанні його словника було відновити церковнослов’янську традицію літературної мови і цим протистояти наступові польського католицтва і польської культури. Цей словник відіграв велику роль у розвитку не лише української, а й російської, білоруської, польської, румунської лексикографії.

Ця праця Памва Беринди – найвидатніше досягнення староукраїнського словникарства. Складається з двох частин: «Лексіконь» – церковнослов’янсько-український словник; та «…Имена свойственная» – зібрання тлумачень топонімів й антропонімів, а також загальних назв неслов’янського походження.

Головні джерела праці – «Лексис…» Лаврентія Зизанія, ономастикони Максима Грека, Мануїла Ритора, тлумачення онімів в антверпенському виданні Біблії (1571). Виявлено використання Бериндою словників доби Київської Русі та зарубіжних, староукраїнської глосографії тощо.

Джерелами церковнослов’янського реєстру книги були: Острозька Біблія (всі її книги Старого й Нового Завіту), церковнослов’янські рукописи й друки до початку 17 ст.

Абсолютна більшість елементів неслов’янського походження, особливо грецьких і латинських, зібраних окремо у 2-й частині праці, супроводжуються ремарками, які вказують на їх запозичення, й українськими відповідниками, що сприяло нормалізації лексики староукраїнської літературної мови на народній основі.

У «Лексіконі…» вміщено низку тлумачень енциклопедичного характеру. Значення слова автор розкриває і за допомогою етимологічних відомостей. Докладно опрацьовано семантику багатозначних реєстрових слів. Беринда нерідко вказував на метафоричне й образне вживання слова, вперше в українській лексикографії застосувавши ремарки «переносні», «инорѣчнѣ», «метафори».

«Рідна країна»

Розділи: Календар

6 червня

Інші дати
Вознесіння Господнє (у християн східного обряду)
Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов'язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.
Розгорнути
Євген Вульф
1885 – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботаніко-географічну карту цього регіону
Розгорнути
Народився Михайло Микиша
(1885, м.Миргород, Полтавська область - 1971) – український оперний та камерний співак, педагог.
 
Розгорнути
Народився Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас)
(1749, м. Неаполь, Італія  - 1800) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
 
Розгорнути
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Сини мої, гайдамаки! Свiт широкий, воля, - Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Сини мої невеликi, Нерозумнi дiти, Хто вас щиро без матерi Привiтає в свiтi? Сини мої! орли мої! Летiть в Україну, - Хоч i лихо зустрiнеться, Так не на чужинi. (Тарас Шевченко)
Розгорнути