chrome firefox opera safari iexplorer

9 вересня: це цікаво знати

09 вересня 2019 о 00:08

Живе хто в світі необачно,

Тому ніде не буде смачно,

А більш, коли і совість жметь.

Іван Котляревський

За народним календарем 9 вересня – Анфіси Горобинниці. Вважалося, що цього дня потрібно зібрати достиглі грона горобини і підвісити їх під стріхою. Це мало принести удачу в наступному році. Горобина, за повір’ям, – потужний оберіг від нечистої сили, тож вона має бути обов’язково присутньою у будинку.

Знахарі рекомендували вживати зілля на їхній основі, щоб вилікуватися від застуди, нервових захворювань, підвищити імунітет, поліпшити згортання крові. Горобину використовували як бактерицидний засіб.

За кількістю горобини колись визначали погоду на зиму. Якщо її вродило багато – до сніжної та морозної зими.

За церковним календарем 9 вересня вшановують преподобного Пімена Великого; преподобних священномучеників Кукшу й учня його мученика Никона, Пімена, постника Києво-Печерського; святого Осію, сповідника, єпископа Кордувійського; святого Ліверія сповідника, папу Римського; преподобного Пімена Палестинського; мученицю Анфісу; преподобного Саву.

Іменинники 9 вересня:

Анфіса, Пимін, Сава.

9 вересня народились:

1769 – Іван Котляревський – український письменник, поет, драматург, громадський діяч. Поема «Енеїда» стала першим в Україні літературним твором, написаним народною українською мовою.

1864 – Іван Колесса – український етнограф, автор збірки «Галицько-руські народні пісні з мелодіями» (1901)

1878 – Іван Труба – український письменник, перекладач, громадський і політичний діяч. Автор казок для дітей «Як гриби збирались воювати з жуками», «Пан Коцький» та ін., перекладів творів Г.Х. Андерсена, братів Грімм.

1919 – Олена Апанович – український історик, архівіст, письменниця, культурно-освітня діячка, яка все своє життя присвятила дослідженню і популяризації козацтва.

9 вересня відзначають:

  • Всесвітній день краси.

Події 9 вересня:

1776 – затверджена нова назва Об’єднаних Колоній Америки – Сполучені Штати Америки.

1834 – вперше розпочалися заняття у Київському університеті на першому і на той час єдиному факультеті новоствореного університету – філософському.

1913 – київський військовий льотчик Петро Нестеров уперше в світі зробив на літаку «мертву петлю» – одну з фігур вищого пілотажу («петля Нестерова»).

1920 – створено Київський авіаційний завод.

1944 — СРСР і Польща уклали договір про виселення українців з їхніх етнічних земель, що увійшли до складу Польської республіки.

1969 – у Канаді вступив у дію Мовний Акт, що проголошував англійську і французьку мови офіційними на всій території країни.

1982 – у Львові створена «Ініціативна група захисту прав віруючих і церкви».

1991 – Верховна Рада України прийняла Постанову про введення з 1 січня 1992 р. купонів багаторазового використання.

2006 – відбувся політ у космос американської астронавтки українського походження Гайдемарі Стефанишин-Пайпер.

Чи знаєте ви, що:

У житті Івана Котляревського трапилися дві події, що радикально вплинули на його життя.

По-перше, в маєтку біля Золотоноші, де Іван Котляревський навчав дітей господаря, він познайомився з конотопським поміщиком Максимом Парпурою, який був від нього у великому захопленні і взяв почитати рукописний примірник «Енеїди».

По-друге, Іван Котляревський закохався. Та почуття його виявилося заздалегідь приреченим, бо дівчина була служницею-кріпачкою в того ж таки поміщика з-під Золотоноші, й останній навіть слухати не захотів про те, щоб відпустити її на волю. Ображений у своїх найкращих почуттях, Іван Котляревський покинув учителювання й пішов на військову службу.

Як перша подія, так і друга мали своє продовження. За кілька років Котляревський несподівано дізнався про те, що Парпура, який служив у Петербурзі колезьким асесором і завідував там друкарнею медичної колегії, без його дозволу видав перші три частини «Енеїди». Кажучи сучасною мовою, це «піратське» видання обурило Івана Петровича до глибини душі.

Проте помста Котляревського була досить своєрідною: він присвятив колезькому асесорові, який вирішив прославитися за його рахунок, кілька рядків у доопрацьованій «Енеїді»:

Якусь особу мацапуру
Там шкварили на шашлику,
Гарячу мідь лили за шкуру

І розпинали на бику.
Натуру мав він дуже бридку,
Кривив душею для прибитку,
Чужеє оддавав в печать...

Щодо історії з коханням до вродливої кріпачки, то Котляревський дізнався, що її викрав ловелас-поручик, який служив із ним в одному полку й навідувався до тих самих золотоноських поміщиків іще за часів його вчителювання. Дівчина, не стерпівши наруги, вчинила спробу самогубства, але була врятована і стала черницею в Червоногірському монастирі.

У результаті дуелі поручик став інвалідом, а прапорщик Іван Котляревський... поручиком. За «недостойний» вчинок його було викликано «на килим» до генерала Дотішампа. Однак останньому, як людині проникливій і далекоглядній, сподобалася гідність, із якою тримався молодший офіцер і замість того, щоб покарати зухвальця, він узяв його собі в ад’ютанти.

«Рідна країна»

 

Розділи: Календар

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути