chrome firefox opera safari iexplorer

28 жовтня 1751 року народився український композитор Дмитро Бортнянський, автор шедеврів духовної музики   

28 жовтня 2019 о 07:19
uk.wikipedia.org

З великого творчого доробку композитора ще прижиттєво  найбільш популярною стала його церковна музика, яка своїм корінням міцно вросла у благодатний ґрунт української духовної музики та літургійних піснеспівів.  Нині вона лунає і в українських храмах, і під час концертів.  

 Дмитро Степанович Бортнянський народився в м. Глухові на Чернігівщині (нині Сумська область). Шестирічним почав навчатись у Глухівській співацькій школі, створеній з ініціативи гетьмана Данила Апостола. Школа відідгравала величезну роль у тогочасній музичній освіті й готувала виконавців для  Петербурзької придворної  хорової капели. (Припускають, що в цій школі  навчався і Григорій Сковорода). Протягом двох років  тут, окрім співів, навчали  грі на скрипці, бандурі, цимбалах.  

У 8 років Дмитро Бортнянський вже співав у придворній капелі. З талановитим хлдопчиком особисто займалися директор капели М.Полторацький (співи) та її керуючий — італійський композитор Б.Галуппі (композиція).

За якийся час юнак  їде зі своїм наставником до Італії, впродовж десяти років навчається у мистецтва композиції  в Римі, Болоньї, Неаполі, Венеції. Саме тут молодий  композитор створює  опери на лібретто італійських авторів – «Креонт, «Квінт Фабій», «Алкід» – які з успіхом ідуть у венеційському театрі «Сан Бенедетто».

28-річний Дмитро Бортнянський, повернувшись  до Петербурга, стає придворним капельмейстером, згодом – керівником придворної капели, яка  складалася переважно з випускників Глухівської співацької школи й яку він вивів на високий виконавський рівень. Натхненно працює над  релігійними творами: 1782р. була опублікована його «Херувимська», 1784р. —  хор «Хай виправиться молитва моя». (До речі, Д,Бортнянський – перший композитор, чиї твори були надруковані).  

Це були роки натхненної праці: з’явилися опери «Сокіл» і «Син-суперник», комедія-пастораль «Свято сеньйора», вийшли друком романси, які одразу стали надзвичайно популярними. З успіхом виконувалися хорові твори композитора.  

Наприкінці життя Д.Бортнянський писав романси, пісні, кантати. Готував до друку повне видання творів, однак встиг видати лише частину хорових концертів — «Духовні концерти на чотири голоси, створені і знову виправлені Д.Бортнянським» та інші, переважно написані замолоду.

Композитор  помер 27 вересня 1825р. в Петербурзі.

Повне зібрання його творів у 10 томах вийшло 1882р., за редакцією Петра Чайковського. 

Дмитро Бортнянський  написав 45 хорових концертів (три- та двоголосних), 14 — чотириголосних під загальною назвою «Тебе, Бога, хвалимо», 29 літургійних співів, обробки давньоукраїнських церковних співів  та інші шедеври духовної музики.

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

15 листопада

Інші дати
15 листопада відзначають:
  • Міжнародний день відмови від куріння.
  • Міжнародний день філософії.
Розгорнути
Народився Іван Падалка
(1894, с.Жорнокльови, Черкаська область – 1937) – український художник. Cтворив картини «Збирають баклажани», «Молочниці», «Cіножать», «У колгоспному саду», «Фотограф на селі», «Шахтарі», портрети М. Коцюбинського, П. Панча, Г. Cковороди; гравюри і графічні цикли «Вантажник», «Дніпрельстан» «Криворіжжя», «Полільниця», «Яблучко» та ін. 13 липня 1937 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР засудила І. І. Падалку як «учасника націонал-фашистської терористичної організації, що ставив за мету відторгнення України від СРСР та реставрацію капіталізму» до вищої міри покарання — розстрілу. Того ж дня вирок було виконано. 1 лютого 1958 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР знову повертається до справи І. І. Падалки і визнає її сфальсифікованою працівниками органів НКВС. Художника реабілітовано.
Розгорнути
Народився Володимир Блавацький (Трач)
(1900, м.Косів, Івано-Франківська область – 1953) – видатний український актор, режисер. В 1933 році у Львові створив художній театр «Заграва», який багато в чому орієнтувався на естетичні засади «Березоля» Леся Курбаса.
Розгорнути