chrome firefox opera safari iexplorer

5 листопада: це цікаво знати

05 листопада 2019 о 00:04

«Хай згинуть наші імена, щоб тільки жила вічно Українська нація!» 

Дмитро Мирон-Орлик

«Якщо на Якова, 5 листопада, піде град або снігова крупа, то на Мотрону 22 листопада, вже має прийти справжня зима», – говориться у народному прогностику про день вшанування Апостола Якова.

У давнину селяни цього дня брали хліб, спечений на Казанську, йшли у поле і розкришували його там для зимових птахів, зокрема, снігурів, що повинні були прилетіти і заспокоїти своїми голосами.

За церковним календарем 5 листопада вшановують апостола Якова, брата Господнього за плоттю; преподобного Якова Боровицького, Новгородського чудотворця; святого Ігнатія, патріарха Константинопольського; преподобного Єлисея Лавришевського.

Іменинники 5 листопада:

Гнат, Яків, Єлисей.

5 листопада народилися:

1823 – Яків Щоголів (Щоголев) – український поет. Автор збірок «Ворскло. Лірена поезія», «Слобожанщина», поезій для дітей. Багато його віршів стали піснями («Пряха», «Осінь» та ін.)

1911 – Дмитро Мирон-Орлик (Максим Орлик) – громадський і військовий діяч ОУН, публіцист.

1929 – Ігор Дзеверін – український літературознавець, критик, упорядник творів І. Франка.

5 листопада відзначають:

  • Всесвітній день поширення інформації про проблему цунамі.

Події 5 листопада:

1935 – у Києві відкрився регулярний тролейбусний рух.

1953 – урочисте відкриття мосту Патона у Києві.

1963 – відкриті станції київського метрополітену «Політехнічний інститут» і «Завод „Більшовик“» (тепер «Шулявська»).

1965 – відкриті станції київського метрополітену «Гідропарк», «Лівобережна» та «Дарниця», а також електродепо «Дарниця».

1968 – Василь Макух вчинив на Хрещатику самоспалення на знак протесту проти колоніального становища України та окупації Чехословаччини.

1971 – відкриті станції київського метрополітену «Святошино», «Нивки» і «Жовтнева» (зараз «Берестейська»).

Чи знаєте ви, що:

Про українську ікону

За каноном, на іконі «Недремне око» Христос зображувався трирічною дитиною, яка спить на хресті з розплющеними очима, ніби прозріваючи своє майбутнє.

Однак, в українському народному іконописі 18 сторіччя сюжет збагатився новими деталями: тлом часто слугував краєвид з хатками, поруч з Христом зображували букет квітів, півня, тощо. Сам Христос лежав з заплющеними очима, що суперечило канонічному змістові. Таким чином ікона наближалася до народної картини і за характером живопису мала ознаки народного примітиву. Тому ікону можна було побачити не лише у церквах, але й у селянських хатах.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути