chrome firefox opera safari iexplorer

16 грудня – день пам’яті Івана Федорова (Федоровича), українського першодрукаря

16 грудня 2020 о 07:52

Пропонуємо читацтву кілька цікавих фактів із життя цієї
видатної людини.

1.Найімовірніше, Іван Федоров походив з місцини на межі
України та Білорусі. Університетську освіту отримав у Західній Європі. Якийся
час перебував у Москві, однак був змушений ряуватися від переслідувань
(цекрковники звинуватили його – через книгодрукування – у… «зв’язках з
сатаною»). Так Федоров опинився у Львові, й відтоді став відомим як
Федорович.   Згодом писав: «…все лихе і найгірше з гіршого супроводжувало мене. Але, з ласки Божої,
 я до богоспасенного міста, що
називається Львів, прийшов. І, помолившись, почав присвячене Богові діло, щоб
богонатхненні догмати поширювати».

2.Іван Федорович – не лише першодрукар. Він також був
талановитим інженером, гравером, ливарником. Короновані особи мали за честь запросити
його, людину високоосвічену, обдарованого літератора і дипломата, на службу. До
його порад дослухалися польський король Стефан Баторій, німецький імператор
Рудольф ІІ Габсбург, найвпливовіший магнат і 
найвідоміший меценат князь Костянтин Василь Острозький.  

3. На
час, коли І.Федоров почав працювати над книгодрукуванням, у Європі воно
існувало близько 100 років. Але книги,  Івана Федорова були практично першими,
надрукованим кирилицею, а шрифт, який він використовував, протягом двохсот
років залишався зразком для інших видань. 

4.Іван Федоров надрукував перший на східнослов’янських
теренах віршований твір – «Хронологію» Андрія Римші. Водночас це був і перший
своєрідний посібник для студентів академії. Він містив перелік місяців року
трьома мовами:церковнослов’янською, українською та давньоєврейською. До кожного
місяця додавався вірш, сюжет якого був узятий з давньої історії.  

5. Іван Федорович створив оригінальне  написання літер і винайшов унікальні  орнаментальні книжкові знаки в українському
народному стилі, що стали справжніми витворами мистецтва.    Орнамент  Івана Федоровича донині
застосовується в українському прикладному мистецтві.  

6. Відомо й підтверджено документально, що   Іван Федоров
у 1564 р. в Москві видав першу  друковану
книгу – «Апостол» (видання супроводжувалося авторською післямовою).  

1574 р. – вже на українських теренах — світ побачила
перша українська книга, нове видання «Апостола» (Діяння і Послання Святих Апостолів).
Друкар у післямові до видання писав: «Видрукував
я цю корисну для душі книгу «Апостол» у славнозвісному місті Львові на славу
всемогутньої і живоначальної Трійці, Отця і Сина, і Святого Духа, амінь…»
 Надалі
до всіх своїх  видань Федорович додавав
післяслово, в якому  оповідав історію
появи книги.  

 7. І.Федоровичу
належить першість у виданні унікального «Букваря» (1574 р.) З огляду на
інтенсивне окатоличування території, на якій відбувалося друкування, ймовірно,
майже всі примірники були знищені: залишився донині тільки один  «Буквар» з граматикою (виявлений 1992р. в
Римі; зберігається у бібліотеці Гарвардського університету, США).  

8.Протягом останніх своїх років Іван Федорович працював
над створенням нової зброї – багатоствольної мортири. 1583 р. в Кракові та Відні
він демонстрував свій винахід, яким зацікавилися королі та імператори. Під час
тривалої й напруженої подорожі друкар захворів і, повернувшись до Львова, в ніч
проти 16 грудня 1583 р. помер на
руках свого  єдиного сина, Івана
Федорова-молодшого.  

9. Іван Федорович залишив по собі потужну друкарську
школу. Його учні й творчі спадкоємці – Іван Федорович-молодший, Гринь Іванович,
Сачко Сідляр, Сенько Корунка, чернець Львівського Онуфріївського монастиря Мина
– гідно продовжили закладені майстром традиції книжкових графіки та
оформлення.  Заснована Федоровичем
друкарня Львівського  братства працювала
впродовж кількох наступних століть.  

10. Ім’я Івана Федорова носить Українська академія друкарства
(раніше —  Львівський  поліграфічний інститут). У Львові є пам’ятник І.Федорову.   

А найголовніше, що залишив по собі нащадкам  Першодрукар – його видання. Загалом
І.Федорович видав 12 книг. Серед них: «Апостол»; «Часлословець»; Євангеліє
учительне; Псалтир із часословцем (збереглося лише три неповні примірники);
«Апостол» (видання 1574р., зникле і затим виявлене у схованці  в резиденції «Межигір’я» після втечі
В.Януковича); Буквар; «Греко-руська церковнослов'янська книга для читання»
(відомий один примірник,зберігається у бібліотеці в німеччині); Азбука
(Читанка); Новий заповіт;»Хронологія» А.Римші; Острозька Біблія.

11. Головну роботу свого життя –  Острозьку Біблію – Іван Федорович не лише
виконав на  найвищому для тих часів
поліграфічному рівні, а й сам брав безспосередню участь у   доборі та редагуванні текстів. 

Перше вичерпне видання Біблії, надруковане
староукраїнською мовою, з’явилося в Острозі, у друкарні І.Федоровича, 1581р.
Ініціював та фінансував видання князь Костянтин Острозький. Саме він і запросив
для втілення свого задуму Івана Федоровича, який тоді мешкав у Львові.  

Перекладати Біблію староукраїнською мовою князь К.Острозький
запросив  вчених, які досконало знали
латину, староєврейську та грецьку мови, з найповажніших навчальних закладів
Падуї, Венеції, Афін, Кракова. Тоді ж князь і вирішив, що за такої кількості
солідних викладачів є сенс створити академію. Так, завдяки Біблії, постала
широко відома у майбутньому Острозька академія. 

Острозька Біблія надрукована – вперше у світі — за
допомогою аж шістьох шрифтів.   Біблія має
1256 сторінок і була видана величезним, як на ті часи, накладом –1500
примірників. Донині збереглася 351 книга, в Україні – 70, у тому числі 2 – в
Острогу.  Наявністю Біблії у своїх
книгозбірнях пишалися  король Швеції,
італійські кардинали, західноєвропейські вчені й громадсьекі діячі.   

Острозька Біблія була останнім виданням великого  друкаря.

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

20 квітня

Інші дати
Павло Луспекаєв
1927 –  кіноактор. Знімався в фільмах: роль Верещагіна («Біле сонце пустелі»), «Республіка ШКІД», «Піднята цілина», «Вся королівська рать».
Розгорнути
Ґео (Юрій) Шкурупій 
1903 – український прозаїк, поет, представник напрямку панфутуризм; редактор, кіносценарист.
Розгорнути
 Володимир Шульгін 
1894 – студентський діяч, син Якова Шульгіна, організатор і керівник Української Студентської Громади в Києві. Загинув у бою під Крутами.
Розгорнути