chrome firefox opera safari iexplorer

6 грудня – 120 років від дня народження видатного українського історика Олександра Оглоблина

04 грудня 2019 о 15:34

   «Доба Мазепи — це часи відродження України:
політичного, економічного, культурного — по Руїні, що знищила великі пляни
Хмельницького, Виговського і Дорошенка, обмежила Українську державу тереном
Лівобережжя, поставила гетьманську владу віч-на-віч з ростучою силою
старшинської аристократії й залишила Україну на поталу московського
імперіялізму.»

 Ця лаконічна і гранично точна характеристика
«мазепинських» часів належить Олександрові Оглоблину,який у своїй монографії
«Гетьман Іван Мазепа та його доба» найповніше і чи не найяскравіше висвітлив
цей  щасливий для України історичний
період.  

  Олександра Оглоблина називають одним із   найсерйозніших та найґрунтовніших
українських істориків. Проте згадувати його, ба навіть у контексті критики як
«українського буржуазного націоналіста в історіографії», за радянських часів
було суворо заборонено.    

 Лише наприкінці  80-х років, коли з’явився   бодай якийся доступ до спецархівів,
українському науковцеві відкрилася дещиця інформації про видатного історика.
Водночас конаюча комуністична ідеологія заходилася створювати образ «зрадника
українського народу і фашистського запроданця». Про велику наукову спадщину
О.П.Оглоблина не згадувалося  взагалі.

Нині є можливість
ознайомитися з працями історика, більше дізнатися про його життя і наукову
діяльність.    

Олександр
Петрович Оглоблин (за прізвищем батька – Мезько) народився у Києві. Мати
майбутнього вченого походила з козацько-старшинського роду Лашкевичів.  Олександр із золотою медаллю закінчив ІІІ  Київську гімназію, а затим –
історико-філологічний факультет Київського Свято-Володимирського університету.

Вчителював у
київських школах. Згодом, у званні професора, викладав історію України у Вищому
інституті народної освіти (завідував кафедрою), Київському археологічному ституті,
Інституті народного господарства. Першим з українських істориків  отримав науковий ступінь доктора історії
української культури. 

1930р. Олександр
Оглоблин був заарештований органами ДПУ. За рік його звільнили, однак у пресі
вже вирувала  організована владою
«дискусія», покликана дискредитувати його наукове ім’я.  Професора Оглоблина позбавили наукових звань
і посад. Працював заступником директора Історичного музею, директором
Центрального архіву стародавніх актів, науковим співробітником  Історично-археографічного інституту. В 1937р.
вченому «дозволили» викладати. За якийся час отримав науковий ступінь доктора
історичних наук (без захисту дисертації). 

Протягом вересня
– жовтня 1941р. О.Оглоблин був головою Київської міської управи. Створив та очолив  Музей-архів переходової доби.  

1943р.
вчений  переїхав до Львова, а  1944-го 
– до Праги. 

У званні
професора викладав у Вільному університеті (Прага), Богословській академії УАПЦ
(Мюнхен).

Від 1951р.
мешкав  у США. Був Президентом
Української Вільної акадесії наук. Очолював Українські генеалогічне і
геральдичне та історичне товариства. Редагував історичний розділ «Енциклопедії
українознавства». За редакцією та зі вступною статтею О.П.Оглоблина 1956р. у
Нью-Йорку було видано «Історію русів». 

Олександр
Оглоблин – автор понад 700 наукових публікацій та 30 книг. Найвідоміші праці
історика:«Люди Старої України»; «Гетьман Іван Мазепа і його доба»;
«Українсько-московська угода 1654»; «Українська історіографія.1917–1956»;  «Думки про сучасну українську совєтську
історіографію». 

Помер вчений у
м. Спрінґфілд, штат Масачусетс (США) 16 лютого 1992р.  Олександр Оглоблин був наставником для
багатьох українських істориків. У передньому слові до книги «Україна. Історія»
Орест Субтельний вдячно згадує О.П.Оглоблина як свого вчителя. 

Підготувала Олена
Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

21 січня

Інші дати
Народився Григорій Нудьга
(1913, с. Артюхівка Сумської облю - 1994) - український літературознавець, фольклорист, критик. Досліджував літературу передшевченківської доби, походження українських пісень.
Розгорнути
Опанаса, Пів-Івана
Якщо вітер повіє зі сходу, то літо буде жарке, а з півдня - грозове.
Розгорнути