chrome firefox opera safari iexplorer

6 грудня – 120 років від дня народження видатного українського історика Олександра Оглоблина

04 грудня 2019 о 15:34

   «Доба Мазепи — це часи відродження України:
політичного, економічного, культурного — по Руїні, що знищила великі пляни
Хмельницького, Виговського і Дорошенка, обмежила Українську державу тереном
Лівобережжя, поставила гетьманську владу віч-на-віч з ростучою силою
старшинської аристократії й залишила Україну на поталу московського
імперіялізму.»

 Ця лаконічна і гранично точна характеристика
«мазепинських» часів належить Олександрові Оглоблину,який у своїй монографії
«Гетьман Іван Мазепа та його доба» найповніше і чи не найяскравіше висвітлив
цей  щасливий для України історичний
період.  

  Олександра Оглоблина називають одним із   найсерйозніших та найґрунтовніших
українських істориків. Проте згадувати його, ба навіть у контексті критики як
«українського буржуазного націоналіста в історіографії», за радянських часів
було суворо заборонено.    

 Лише наприкінці  80-х років, коли з’явився   бодай якийся доступ до спецархівів,
українському науковцеві відкрилася дещиця інформації про видатного історика.
Водночас конаюча комуністична ідеологія заходилася створювати образ «зрадника
українського народу і фашистського запроданця». Про велику наукову спадщину
О.П.Оглоблина не згадувалося  взагалі.

Нині є можливість
ознайомитися з працями історика, більше дізнатися про його життя і наукову
діяльність.    

Олександр
Петрович Оглоблин (за прізвищем батька – Мезько) народився у Києві. Мати
майбутнього вченого походила з козацько-старшинського роду Лашкевичів.  Олександр із золотою медаллю закінчив ІІІ  Київську гімназію, а затим –
історико-філологічний факультет Київського Свято-Володимирського університету.

Вчителював у
київських школах. Згодом, у званні професора, викладав історію України у Вищому
інституті народної освіти (завідував кафедрою), Київському археологічному ституті,
Інституті народного господарства. Першим з українських істориків  отримав науковий ступінь доктора історії
української культури. 

1930р. Олександр
Оглоблин був заарештований органами ДПУ. За рік його звільнили, однак у пресі
вже вирувала  організована владою
«дискусія», покликана дискредитувати його наукове ім’я.  Професора Оглоблина позбавили наукових звань
і посад. Працював заступником директора Історичного музею, директором
Центрального архіву стародавніх актів, науковим співробітником  Історично-археографічного інституту. В 1937р.
вченому «дозволили» викладати. За якийся час отримав науковий ступінь доктора
історичних наук (без захисту дисертації). 

Протягом вересня
– жовтня 1941р. О.Оглоблин був головою Київської міської управи. Створив та очолив  Музей-архів переходової доби.  

1943р.
вчений  переїхав до Львова, а  1944-го 
– до Праги. 

У званні
професора викладав у Вільному університеті (Прага), Богословській академії УАПЦ
(Мюнхен).

Від 1951р.
мешкав  у США. Був Президентом
Української Вільної акадесії наук. Очолював Українські генеалогічне і
геральдичне та історичне товариства. Редагував історичний розділ «Енциклопедії
українознавства». За редакцією та зі вступною статтею О.П.Оглоблина 1956р. у
Нью-Йорку було видано «Історію русів». 

Олександр
Оглоблин – автор понад 700 наукових публікацій та 30 книг. Найвідоміші праці
історика:«Люди Старої України»; «Гетьман Іван Мазепа і його доба»;
«Українсько-московська угода 1654»; «Українська історіографія.1917–1956»;  «Думки про сучасну українську совєтську
історіографію». 

Помер вчений у
м. Спрінґфілд, штат Масачусетс (США) 16 лютого 1992р.  Олександр Оглоблин був наставником для
багатьох українських істориків. У передньому слові до книги «Україна. Історія»
Орест Субтельний вдячно згадує О.П.Оглоблина як свого вчителя. 

Підготувала Олена
Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути