chrome firefox opera safari iexplorer

21 січня 1919р. українці Закарпаття вирішили приєднатися до УНР

21 січня 2020 о 06:04
oda.te.gov.ua

Цей день став доленосним у житті українців краю. У Хусті відбулося засідання Всенародного Конгресу (Зборів) українського населення Закарпаття, під час якого було ухвалене  рішення про злуку з Українською Народною Республікою.

У Конгресі взяли участь 420 делегатів і понад тисячу запрошених. Делегати представляли 175 міст і сіл із 400. Головуючим  було обрано  доктора Михайла Бращайка – відомого адвоката, одного з ініціаторів скликання Зборів.

За свідченнями очевидців, М.Бращайко звернувся до присутніх: «Куди ми хочемо прилучитися? До Угорщини? Чи, може, до Чехословаччини? Чи до України?» «До України!» — закричали делегати». Одностайне голосування завершилося  вигуками: «Слава!» та  співом: «Вже воскресла Україна, і слава, і воля…»

У протоколі Зборів зазначалося, що: «руський-український нарід» не визнає угорського закону про руську країну, як ухваленого «без його волі й без заступництва народу» і не скеровує послів до угорського парламенту. Збори створили «для ведення справ русько-українську народню Центральну Раду із сто членів», уповноважену представляти закарпатських українцв скрізь, де це потрібно, в їхніх інтересах. Головою Ради був обраний Михайло Бращайко, заступниками – Омелян Новицький, Євген Пуза, Іван Волощук. Була також сформована делегація, якій доручалося прибути до Києва та оголосити рішення Конгресу про об’єднання Закарпаття з Великою Україною.

22 січня 1919р.рішення Всенародних Зборів закарпатських українців  було оприлюднене на Софійській площі у Києві під час урочистого проголошення Акту Злуки Української Народної  Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

  Олена Бондаренко

 

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути