chrome firefox opera safari iexplorer

Костомарівський довгобуд

03 лютого 2011 о 14:21

Реставрація садиби, де творив відомий історик, «потонула» у політичних звинуваченнях, паперових війнах місцевого значення.

Микола Іванович Костомаров — значима постать для Чернігівщини. Адже відомий український історик жив з 1875 р. у селі Дідівцях під Прилуками майже десять літ. У маєтку своєї дружини Аліни Крагельської він писав відомі монографії «Руїна», «Мазепа і мазепинці», «Автобіографію».

Історики, представники громадськості вже давно клопочуться про відкриття у Дідівцях музею на базі залишків колишньої садиби Крагельської. Сюди приїжджають учасники щорічних «Костомарівських читань», народні депутати України, туристи. Торік справа створення музею-садиби Миколи Костомарова нібито нарешті зрушила з місця. За це взявся відомий на Чернігівщині меценат, народний депутат України Валерій Дубіль.

Архітектурно-художня концепція майбутнього музею, розроблена заслуженим діячем мистецтв України Борисом Дєдовим, передбачає реставрацію поміщицької садиби, побудову церкви, невеличкої кав’ярні, встановлення пам’ятника Костомарову та Крагельській. Художник з однодумцями вже багато чого здійснив із задуманого.

Благодійним фондом «Європа» (президент — В. Дубіль) торік профінансовано багато науково-дослідницьких робіт. Передусім створено архітектурну композицію майбутнього музейно-паркового комплексу. Вже зібрана колекція експонатів (старовинних фото, портретів, книжок XІX століття), пов’язаних так чи інакше з Костомаровим.

Виготовлено і встановлено хрест та меморіальну дошку на місці запланованої відбудови церкви Св. Праскеви Сербської. Розпочалися реставраційні роботи і в колишньому маєтку.

Бюрократичний механізм... охорони

Але... коли ми з Б. Дєдовим завітали у Дідівці, в нього не було настрою.

— Що я можу сказати? — мовив пригнічено. — Так усе гарно починалося! А тепер усі роботи зупинено... Я сам плачу 500 гривень охоронцю, аби крадії не розікрали відреставроване.

Отже, до занедбаного приміщення десятиліттями ні в кого не доходили руки. А почалася реставрація — і запрацював на повну силу бюрократичний механізм «охорони пам’ятки».

Сільський голова Дідівців Анатолій Брунько ознайомив мене з рішенням сесії сільради від 13 листопада 2002 року, згідно з яким депутати дали згоду «на безоплатну передачу цілісного майнового комплексу... в обласну комунальну власність». На той час його залишкова вартість становила 5950 гривень. Однак і в 2006 році в Чернігові навіть у рамках підготовки до святкування 190-ї річниці з дня народження Костомарова цю ініціативу не підтримали.

«Оскільки в обласному бюджеті не передбачені кошти на проведення ремонтних робіт та утримання вищезазначеного об’єкта, — зазначав у своєму листі сільському голові начальник управління комунального майна облради В. Сидоренко, — прийняття його в комунальну власність області в даний час є недоцільним».

Зрештою, депутати Дідівців 4 грудня 2009 року прийняли рішення «Про передачу права власності на нежитлову будівлю — садибу Костомарова на баланс благодійного фонду «Європа» з метою проведення подальшої реконструкції». Виконком Дідовецької сільради 26 березня 2010 року рішенням №20 «Про оформлення права власності» передав цей занедбаний майновий комплекс благодійному фонду «Європа».

Та скоро проти цього виступила райдержадміністрація. За її зверненням Прилуцька міжрайонна прокуратура провела перевірку дотримання вимог законодавства України про охорону культурної спадщини виконкомом Дідовецької сільради при ухваленні рішення про оформлення права власності.

За її результатами внесено протест із вимогою про скасування вказаного вище рішення виконкому, оскільки згідно зі статтею 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об’єкти культурної спадщини, що є пам’ятками (за винятком пам’яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України), можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Ця справа також розглядалася влітку і в Прилуцькому міськрайонному суді. Попри це, 7 грудня 2010 року депутати Дідівців, заслухавши на сесії інформацію про пропозицію відділу культури і туризму Прилуцької райдержадміністрації щодо передачі садиби Крагельської, дружини Костомарова, з комунальної власності Дідовецької територіальної громади в комунальну власність територіальної громади Чернігівської області, вирішили повторно віддати згаданий об’єкт у власність фонду «Європа» «для здійснення його реставрації та цільового використання як історичної пам’ятки». Тобто, одностайно підтвердили своє попереднє рішення. Народні обранці взяли до уваги, що садиба Крагельської ще не набула статусу об’єкта культурної спадщини. Бо згідно з положеннями абз. 6 ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» його отримання відбувається після здійснення паспортизації пам’ятки та внесення її до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. А цього не зроблено.

Через відсутність у держави коштів на паспортизацію садиба Крагельської не потрапила до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Отож, з юридичної точки зору сьогодні вона не має статусу пам’ятки культурного значення, хоча і підлягає охороні відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Дві позиції

Голова облдержадміністрації Володимир Хоменко не бачить проблеми у відродженні садиби Крагельської:

— Якщо у людей є бажання надавати меценатську допомогу, відроджувати історико-культурні об’єкти, то для цього не обов’язково забирати їх у власність. Судовими рішеннями не заборонено проводити реставраційні, будівельні роботи у Дідівцях. Як хтось хоче долучитися до цього процесу, то, будь ласка, влада це лише вітатиме.

При цьому керівник виконавчої влади області послався на досвід відродження батуринських пам’яток, які постали завдяки значному внескові благодійників.

Коментує ситуацію у Дідівцях народний депутат України Валерій Дубіль:

— Тут, на відміну від Батурина, — каже він, — держава нічого не фінансує і нічого не робить для відбудови і реставрації садиби Крагельської. За останні два десятиліття з держбюджету не виділили ні копійки не лише на її відбудову, а й навіть на охорону та підтримання її у належному стані. Комунальна влада в особі Дідовецької сільської ради через відсутність коштів також не має можливості забезпечувати охорону і цільове використання садиби, у зв’язку з чим остання не просто руйнувалась, а навіть активно розкрадалась на будівельний матеріал, перебувала без вікон, дверей, підлоги, покрівлі з частково зруйнованими стінами-перегородками, а довколишня територія заросла чагарниками і поступово перетворювалась на пустир.

Законодавство про охорону культурної спадщини дозволяє передавати об’єкти місцевого значення у власність за умови згоди органу охорони культурної спадщини та укладення новим власником охоронного договору на збереження, утримання і забезпечення цільового використання споруди. Відбудувати садибу недостатньо — необхідно також постійно забезпечувати її охорону, опалення, освітлення, цільове використання, антисептичну обробку і т. п., що вимагає постійних фінансових витрат. Такі об’єкти завжди є дотаційними, особливо в селах.

Держава не має можливості забезпечити подальше збереження садиби, оскільки таких об’єктів, на відміну від пам’яток культури національного значення, — в Україні тисячі, а без комплексу вищевказаних заходів — споруди швидко занепадають, зазнають пошкоджень під дією вологи, погодних умов та мікроорганізмів.

Благодійний фонд «Європа» на відміну від місцевої державної та комунальної влади має можливість не лише відбудувати садибу, а й забезпечити постійну охорону, опалення, здійснення комплексу заходів для збереження фізичних властивостей споруд і експонатів майбутнього музейного комплексу. Тому благодійний фонд «Європа» не вважає за можливе вкладати у реставрацію величезні кошти без наступного забезпечення збереження садиби, інакше всі зусилля і витрати будуть даремними! При цьому ми готові в будь-який час підписати з органом охорони культурної спадщини відповідний охоронний договір, узяти на себе зобов’язання перед державою безперешкодно допускати сюди туристів та проводити екскурсії, використовувати садибу Крагельської виключно за цільовим призначенням — як музейний комплекс, присвячений видатному діячеві української культури Костомарову.
Крім того, у Дідівцях вважають, що головна причина бюрократичного протистояння — те, що ініціатори відродження садиби Крагельської належать до опозиційної партії... Але ж Костомаров у тім не винен!

Сергій Павленко, «Голос України»

P.S.  Навесні 2010 року Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» спільно з Фондом Валерія Дубіля «Європа» започаткували громадську акцію «Микола Костомаров повертається на Чернігівщину», в рамках якої передбачається відновлення музею-садиби Миколи Костомарова, до якого входять будинок, в якому він прожив десять років, криниця, капличка та паркова частина.

Інформацію та фото про це можна переглянути тут.

28 липня

Інші дати
День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі
Володимир-Василій I Святославич (958 ? — 1015) — великий князь Київський (980 – 1015). Хреститель Київської Русі, канонізований церквою.  
«Головне право його на вічну славу і подяку потомства полягає, звичайно, в тому, що він вивів Русь на шлях справжньої віри; але ім’я Великого належить йому і за справи державні» (Микола Карамзін про князя Володимира Великого).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі