chrome firefox opera safari iexplorer
  • 30 травня 2020 о 11:28

    Чом, чом, чом, земле моя,Так люба ти мені,Так люба ти мені?Чом, чом, чом, земле моя,Чарує так менеКраса твоя? Цю пісню у неперевершеному виконанні Дмитра Гнатюка https://www.youtube.com/watch?v=T50XEoNmJEA знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Вона вважається народною, й мало кому відомо, що в неї є свої автори: композитор Денис Січинський і поетеса Костянтина Малицька. Ціле своє життя К.Малицька, педагог за освітою, присвятила  вчителюванню в Галичіні та на Буковині, а будучи свідомою українкою, активно займалася громадською діяльністю.  Як літераторка вона відома під псевдонімами «Віра Лебедова»  та особливо – «Чайка Дністрова». ЇЇ твори для дітей були дуже популярними. А її  «Чом, чом, чом, земле моя…», «У Січі, у Січі гуртуймось брати» та інші патріотичні  пісні - просто-таки гриміли краєм… Костянтина Іванівна Малицька народилася у с. Кропивник Калуського повіту на Станіславівщині (нині Калуський район Івано-Франківської області), в родині місцевого священика. Також зі священичої родини походила ї мати майбутньої письменниці, Олена Гетьманчук.   Костянтина закінчила початкову та виділову (міську народну вищого ступеня) школи Станіславова, вступила   до Львівської державної семінарії. Часто відвідувала розкішну бібліотеку львівського собору Святого Юра. Саме у Львові почала писати ...

  • 30 травня 2020 о 11:09

    Так Бонді (сценічне ім’я, а водночас - пестливе прізвисько серед шанувальників та шанувальниць), зі своїми чарівними музикою й піснею повернувся до сучасної Галичини, загалом до України, та й до цілої Європи…

  • 30 травня 2020 о 10:40

    Це професійне свято відзначається в Україні від 1999р. – останньої суботи травня.

31 травня

Інші дати
Народилася Олександра Смирнова-Замкова
(1880, м.Переяслав-Хмельницький – 1962) – український вчений паталогоанатом. Автор близько 90 праць, створила вчення про систему основної аргірофільної речовини, зробила важливі для науки висновки про природу розвитку тканин.
Буває, часом, сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, - оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься Україна. Така краса, висока і нетлінна, Що хоч спинись і з Богом говори. (Ліна Костенко)
Розгорнути