Прозаїк, поет, публіцист, літературознавець і літературний критик, перекладач і журналіст, Володимир Гадзинський (Ґадзінський; псевдоніми – Йосип Гріх, Оскар Редінг, В.Трильський)  був засновником так званої «наукової» поезії, оспівував розум і раціональність. Він належить до тих письменників, чиї прізвища з певного часу за радянської влади не згадувалися. Народився В.А.Гадзинський у м.Кракові (Польща), в інтелігентній родині службовця. Коли хлопчикові виповнилося п’ять років, сім’я переїхала до Станіславова (нині — Івано-Франківськ).  Тут Володимир закінчив польську реальну школу. Вступив до Львівської політехніки, згодом - на фізико-математичний факультет  Віденського університету. Від 1908р. друкувався у галицькій періодиці. Служив у Легіоні Українських січових стрільців, Українській Галицькій армії. Разом зі своїм загоном УГА перейшов на бік «червоних»,1918р. вступив до більшовицької партії. У 1920р. був призначений керівником Київського губернського комітету народної освіти. Редагував журнал «Пролетарська освіта». 1921р. переїхав до Москви.   1925р. повернувся до України. Викладав у одеських вишах, очолював одеську філію Державного видавництва України. Входив до складу «Гарту». Автор поем «Айнштайн», «Земля», «Заклик Червоного Ренесансу», «Розум», поетичних збірок «З дороги»,   «Не-абстракти», фантастичної повісті «Кінець», збірки ...

"Крадіжкою століття" називають викрадення картини Леонардо Да Вінчі "Мона Ліза" - "Джоконда" із паризького Лувру. 21 серпня 1911 року працівник музею 30-річний Вінченцо Перуджа поцупив її щоб повернути в Італію. Крадіжку розкрили через два роки.