chrome firefox opera safari iexplorer

Тарас Шевченко теж за демонтаж «Катерини Другої та коханців» в Одесі

14 вересня 2022 о 19:39
Тарас ШЕВЧЕНКО теж за ДЕМОНТАЖ «Катерини Другої та коханців» в ОДЕСІ.
Орденоносці Путіна-Мєдвєдєва та пропагандисти «російського світу» в Одесі знову викручується як вужі, щоб зберегти від демонтажу пам‘ятник, як його називають в народі, «Катерині Другій і коханцям».
То їм мало історичних аргументів, то вони хочуть порадитися з представниками «120 національностей» Одеси.
Ницість і маразм поведінки місцевої влади в тому, що вже навіть першокласники знають що:
— Катерина Друга не має ЖОДНОГО СТОСУНКУ до заснування міста ОДЕСИ, адже в її розпорядженні (рестрикті) від 1794 року йшлося лише про ремонт двох гаваней вже ІСНУЮЧОГО міста;
— місто під назвою Кочубіїв (а згодом Хаджибей) існувало ще в 1492 році, коли його відвідував очільник Литовсько-руської держави князь ВІТОВТ;
— натомість, Катерина Друга, яка ніколи не була в цьому місті, увійшла в історію сумновідомим Маніфестом 1775 року »Об истреблении Запорожской Сечи»;
— рідна серцю слуг Путіна в Одесі імператриця також ЗАКРІПАЧИЛА українських селян і продовжуючи справу Петра Першого, вбивала ВСЕ українське: знищувала друкарні, вилучала українські букварі і книги…
Тарас Шевченко найбільш популярно і емоційно роз‘яснює ківаловим-трухановим, хто такі Петро Перший і Катерина Друга для українського народу:
«Це той первий, що розпинав
Нашу Україну,
А Вторая доконала
Вдову сиротину.
Кати! кати! людоїди!
Наїлись обоє,
Накралися ; а що взяли
На той світ з собою?
Тяжко, тяжко мені стало,
Так, мов я читаю
Історію України…»
Тарас Шевченка, як відомо, також опікувався історико-культурною спадщиною України і коли дізнався про закриття, а потім підпал знаменитого Межигірського монастиря звинуватив у цьому саме царицю:
«Як цариця по Києву
З Нечосом ходила
І Межигорського Спаса
Вночі запалила.
І по Дніпру у золотій
Галері гуляла,
На пожар той поглядала,
Нишком усміхалась».
І нагадаю найголовніший заповіт-докір нашого СВІТОГЛЯДНОГО БАТЬКА у справі дерусифікації та подоланні наслідків імперської спадщини, особливо в умовах війни України з російською ордою вбивць, ґвалтівників і мародерів військового злочинця Путіна:
«Чи буде суд! чи буде кара?
Царям, царятам на землі?
Чи буде правда меж людьми?
Повинна буть, бо сонце стане
І осквернену землю спалить».
БУДЕ!
ОБОВ‘ЯЗКОВО БУДЕ

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути