chrome firefox opera safari iexplorer

Тарас Шевченко теж за демонтаж «Катерини Другої та коханців» в Одесі

14 вересня 2022 о 19:39
Тарас ШЕВЧЕНКО теж за ДЕМОНТАЖ «Катерини Другої та коханців» в ОДЕСІ.
Орденоносці Путіна-Мєдвєдєва та пропагандисти «російського світу» в Одесі знову викручується як вужі, щоб зберегти від демонтажу пам‘ятник, як його називають в народі, «Катерині Другій і коханцям».
То їм мало історичних аргументів, то вони хочуть порадитися з представниками «120 національностей» Одеси.
Ницість і маразм поведінки місцевої влади в тому, що вже навіть першокласники знають що:
— Катерина Друга не має ЖОДНОГО СТОСУНКУ до заснування міста ОДЕСИ, адже в її розпорядженні (рестрикті) від 1794 року йшлося лише про ремонт двох гаваней вже ІСНУЮЧОГО міста;
— місто під назвою Кочубіїв (а згодом Хаджибей) існувало ще в 1492 році, коли його відвідував очільник Литовсько-руської держави князь ВІТОВТ;
— натомість, Катерина Друга, яка ніколи не була в цьому місті, увійшла в історію сумновідомим Маніфестом 1775 року »Об истреблении Запорожской Сечи»;
— рідна серцю слуг Путіна в Одесі імператриця також ЗАКРІПАЧИЛА українських селян і продовжуючи справу Петра Першого, вбивала ВСЕ українське: знищувала друкарні, вилучала українські букварі і книги…
Тарас Шевченко найбільш популярно і емоційно роз‘яснює ківаловим-трухановим, хто такі Петро Перший і Катерина Друга для українського народу:
«Це той первий, що розпинав
Нашу Україну,
А Вторая доконала
Вдову сиротину.
Кати! кати! людоїди!
Наїлись обоє,
Накралися ; а що взяли
На той світ з собою?
Тяжко, тяжко мені стало,
Так, мов я читаю
Історію України…»
Тарас Шевченка, як відомо, також опікувався історико-культурною спадщиною України і коли дізнався про закриття, а потім підпал знаменитого Межигірського монастиря звинуватив у цьому саме царицю:
«Як цариця по Києву
З Нечосом ходила
І Межигорського Спаса
Вночі запалила.
І по Дніпру у золотій
Галері гуляла,
На пожар той поглядала,
Нишком усміхалась».
І нагадаю найголовніший заповіт-докір нашого СВІТОГЛЯДНОГО БАТЬКА у справі дерусифікації та подоланні наслідків імперської спадщини, особливо в умовах війни України з російською ордою вбивць, ґвалтівників і мародерів військового злочинця Путіна:
«Чи буде суд! чи буде кара?
Царям, царятам на землі?
Чи буде правда меж людьми?
Повинна буть, бо сонце стане
І осквернену землю спалить».
БУДЕ!
ОБОВ‘ЯЗКОВО БУДЕ

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути