chrome firefox opera safari iexplorer

10 історико-культурних заповідників передані до Мінкультури (список)

22 жовтня 2011 о 18:49

Кабінет Міністрів України схвалив розпорядження «Про передачу цілісних майнових комплексів історико-культурних заповідників до сфери управління Міністерства культури».

Як повідомили у прес-службі Міністерства культури, таке рішення прийнято на засіданні уряду 20 жовтня 2011 року.

У повідомленні зазначається, що згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини», функції управління заповідниками державного значення належать до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким на сьогодні є Міністерство культури. Відповідно до Указу Президента України від 11 жовтня 1994 р. № 587 «Про національні заклади культури» функції управління майном національних закладів культури також здійснює Міністерство культури.

Разом з тим, наразі 10 заповідників перебувають у сфері управління Мінрегіонбуду. Зокрема, це такі національні заповідники, як «Глухів», «Замки Тернопілля», «Кам`янець», «Чернигів стародавній», державні заповідники «Стара Умань», «Хотинська фортеця», державні заповідники у містах Жовква, Белза, Бережани та Кременецько-Почаївський державний заповідник.

Як зазначили у прес-службі, такий стан речей нівелює розмежування відповідальності за реалізацію органами виконавчої влади державної політики у відповідному секторі державного управління та суперечить Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Саме з метою приведення управління зазначеними закладами культури у відповідність із цим законом, а також із Указом Президента «Про національні заклади культури» Мінкультури розробило проект розпорядження Кабінету міністрів України «Про передачу цілісних майнових комплексів історико-культурних заповідників до сфери управління Міністерства культури».

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути