«Проблеми ж – як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані – то вже навік.»
Ліна Костенко
У народі 12 жовтня вшановували Феофана і Кирияка і говорили, що з цього часу дні вже стають похмурими з вологими і холодними туманами. Від зірок цієї ночі чекали доброго світла, тому намагалися побачити їх відразу після 12-ї години ночі.
За церковним календарем 12 жовтня вшановують преподобного Киріака, пустельника, та преподобного Феофана Милостивого.
Іменинниками 12 жовтня є:
Феофан і Кир’ян.
12 жовтня народились:
1857 – Роман Кондратенко – командуючий обороною Порт-Артура у російсько-японській війні. Походив з українських козаків з Катеринослава. Під керівництвом Кондратенка були розроблені і вперше застосовані ручні гранати, міномети та електризовані загородження.
12 жовтня – день пам’яті:
Герасима Смотрицького (1594) – релігійного, освітнього і культурного діяча, поета і письменника-полеміста. Перший ректор Острозької школи (академії). Керував редакторською працею у процесі видання Острозької Біблії (1581), написав до неї віршований текст і обидві передмови. Автор полемічної праці «Ключ царства небесного».
Події 12 жовтня:
1860 – Джузеппе Гарібальді проголосив Віктора Емануїла королем об’єднаної Італії.
1905 – Норвегія розірвала унію зі Швецією і стала незалежним королівством.
1939 – Народні Збори Західної України під тиском більшовиків ухвалили декларації, спрямовані на входження краю до складу УРСР.
1947 – у західних областях України розпочалася найбільш масова за повоєнний період депортація українців.
1956 – створено Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).
2010 – сталася Марганецька катастрофа, найбільша аварія в незалежній Україні.
Чи знаєте ви, що:
Дотепер невідомо, де Герасим Смотрицький здобув освіту. Сам себе він скромно називав «простаком невченим» і в передмові до «Острозької Біблії» (1581 р.) зазначав, що «училища ніколи не бачив». Проте, не викликає сумнівів, що автор «Ключа царства небесного» здобув початкову освіту в домашніх вчителів, що було типовим для шляхти XVI ст., а згодом опанував сучасну йому науку шляхом наполегливої самоосвіти.
Незважаючи на це, сучасники говорили, що він «людина найкращих звичаїв, а також видатної вченості» «умілий у науках грецьких, латинських і в мові слов’янській».
Високо цінуючи вченого, князь К.Острозький призначив його на посаду першого ректора Острозького колегіуму. І йому вдалося організувати навчальний процес за найкращими зразками європейських академій. Програма колегіуму поєднувала елементарну, середню та основні елементи вищої освіти. Вона ґрунтувалася на вивченні «семи вільних наук», вводилися також основи філософії. Високого рівня досягло вивчення музики хорового співу. Звідси по Україні та Білорусі поширився т.зв. «острозький наспів». Як зазначив один із сучасників, тут навчалася «руська молодь, як шляхетського, так і плебейського походження».
Цікавим є той факт, що навіть прихильники і проповідники католицизму називали Острозьку школу колегіумом. Звеличуючи католицькі університети, один з них – І.Потій, стверджував, що в Острозькій школі можна побачити таке, чого «ні в Польщі, ні в Литві… ні на Русі не знайдеш». На думку відомого вченого І. Голеніщєва-Кутузова, Острозька школа була предтечею академій у Києві та Москві.
«Рідна країна»
