chrome firefox opera safari iexplorer

20 січня 1884р. народився Іван Фещенко-Чопівський

20 січня 2018 о 05:51

Ім’я професора Фещенка-Чопівського широко відоме у світових наукових колах. Основоположних сучасного металознавства, фахівець найвищого рівня з металургії, автор понад 140 наукових праць, — він був членом-кореспондентом Академії наук Речі Посполитої, входив до наукових товариств Великої Британії, США, Німеччини. Він будував Українську Народну Республіку, очолюючи найважливіші міністерства в уряді УНР.  

Іван Андріянович Фещенко-Чопівський  народився в містечку Чуднів на Житомирщині, у старовинній шляхетській родині. Рід Фещенків-Чопівських  започаткував  Гнат  Чоп — представник козацької старшини і родич гетьмана Івана Виговського. За великі військові заслуги Гнат Чоп отримав від польських королів ґрунти на Житомирщині  — загалом, за сучасними мірками, площею понад 15 тисяч гектарів.  Збудував  маєток, а поруч  заснувалося село Чоповичі.  Згодом нащадки – Андрій, Потап та Прокіп Чопи – отримали від королів Сигизмунда ІІ та Яна Собеського ІІІ грамоти на шляхетський стан і стали називатися Чопівськими.

1842р. в родинному гнізді Чопівських, у подружжя  Андрія та Олени Фещенків-Чопівських  народився син Андріян. По закінченні навчання в Житомирі молодий чоловік  якийся час працював на пошті, а затим був призначений начальником поштової контори у Чуднові. Тут  узяв шлюб із попівною з Волосівки Марусею Янчинською, тут у молодих народився  синок Іван.

З дитинства тямущий і до всього цікавий, хлопчик  закінчив у Чуднові двокласну народну школу, а 1903р. -  Житомирську реальну  гімназію.

1901р. помер батько. Іван узявся підробляти репетиторством, аби платити  за навчання своє й молодшої сестрички та хоч трохи допомогти мамі.

По закінченні гімназії юнак вступає на хімічний відділ Київської Політехніки. Закінчивши навчання, 1909р. отримав посаду старшого асистента на кафедрі металургії. Разом зі своїм науковим керівником, професором  Василем Чижевським, 1910р. відвідав Міжнародну виставку в Брюсселі, Міжнародний конгрес з металургії в Дюссельдорфі, провідні металургійні підприємства у  тому ж Дюсельдорфі, а також у Лондоні та Шеффілді.

1913р. Фещенко-Чопівський блискуче склав іспити на звання ад’юнкта і в якості нагороди коштом  Міністерства Промислу і Торгівлі був відряджений на дворічне стажування до Німеччини  - в лабораторію  знаних фахівців з металургії , професорів Сімерсбаха та Обергофера. Невдовзі стажування довелося покинути – 1914р. почалася війна. Повернувся до рідної Політехніки, де викладав кілька дисциплін: металургію, металографію, термічну обробку металів.

Поринув у політичну діяльність: входив до Київської громади Товариства українських поступовців,  вступив до Української радикально-демократичної партії (згодом -Українська партія соціалістів-федералістів).

Від 1917р. І.Фещенко-Чопівський -  член Української  Центральної Ради, голова Київської міської національної Ради та Київської Губернської української  Ради. Того ж року очолив департамент промисловості  Генерального секретарства торгу і промисловості  в уряді В.Винниченка. 31 січня 1918р. призначений на посаду міністра торгу і промисловості  УНР.  У 1919р. – заступник міністра народного господарства, заступник прем'єр-міністра і міністр народного господарства в уряді С.Остапенка. У січні-серпні 1921р. — Голова Ради Республіки, тимчасового верховного органу УНР.

Від 1922р. Іван Фещенко-Чопівський мешкає в Польщі. Якийся час працює старшим асистентом у Варшавському  університеті.  На пропозицію  ректора Гірничо-металургійної Академії в Кракові створює та очолює кафедру металографії  й загальної металургії. 1927р. захищає дисертацію на ступінь доктора наук, а 1931р. —  дисертацію на ступінь габілітованого доктора наук. Від 1933р.  - член-кореспондент польської Академії технічних наук.

І.А.Фещенко-Чопівський очолював дослідні центри на гірничо-металургійних підприємствах Польщі. Був дійсним членом металургійних наукових товариств Великої Британії, США, Німеччини; Товариства  металургів і Товариства механіків Польщі; Наукового Товариства ім. Т.Шевченка. Очолював Український допомоговий комітет у Польщі.     Його наукові праці друкувалися багатьма мовами світу. Найважливіші у творчому доробку Фещенка – Чопівського – автобіографічна книга «Хроніка мого життя: спогади міністра Центральної Ради та Директорії» (Житомир, 1992р.);  «Природні багатства України» (1919р., на замовлення Голови УЦР М.Грушевського); тритомна монографія  «Металознавство».

У березні 1945р.Іван Фещенко-Чопівський був заарештований органами НКВС у окупованих  радянською армією Катовіцях (нині Катовіце Силезького воєводства, Польща) і перевезений до Києва, де його засудили до 15 років  таборів.

2 вересня 1952р. науковець зі світовим ім’ям, один із провідних діячів Української Революції І.А.Фещенко-Чопівський  помер у нелюдських умовах концтабору смертників Абезь (нині селище в Республіці Комі).

1996р. учасники української експедиції знайшли в Абезі могилу Івана Фещенка-Чопівського, впорядкували  її , встановили та освятили хрест.

Нащадки Івана та Синайди (Зинаїди) Фещенків-Чопівських  оселилмся у Сполучених Штататх. Син Юрій був відомим медиком-практиком, очолював медичні товариства. Онук  Петро – доктор університету ім. Д.Вашингтона, знаний фахівець у царині родинної медицини. Правнучка Алекса – виконавчий директор Американського центру Європейської  України…

Вірю, що настане час, коли в Україні гідно будуть пошановані всі, хто виборювали й будували нашу самостійність у буремні роки Української Революції, закладаючи підмурівок  держави. Серед них – і великий український науковець, міністр Центральної Ради та Директорії Іван Фещенко-Чопівський. Це неодмінно буде. За справжньої української влади.

 Олена Бондаренко

27 травня

Інші дати
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути