chrome firefox opera safari iexplorer

145 років тому народився Іван Боберський – «батько українського спорту»

14 серпня 2018 о 10:49

Голова українського спортивного товариства «Сокіл»,  засновник першого українського футбольного гуртка, член Бойової управи Українських Січових Стрільців Іван Боберський походить зі шляхетського та священичого роду. Його батько, о.Микола, служив у парафіях  Доброгостова, Заквадки, Злоцького, Стрільбичів та інших карпатських і прикарпатських сіл. У Доброгостові на Дрогобиччині 14 серпня 1873р. і народився  майбутній організатор українського спорту.

 По закінченні Самбірської гімназії Іван Боберський навчався на  філософському факультеті Львівського університету, затим – в університетах Відня та Ґраца. У Швеції, Німеччині, Чехії знайомився з системою фізкультури та спорту. Зразками для нього стали організатор  німецького спорту Фрідріх Ян та засновник чеського спортивного товариства «Сокіл» Мирослав Тирш.

 1900 р. І.Боберський повернувся до Львова.  Отримав звання професора німецької мови та класичної філології, викладав в українській Академічній гімназії. Проте свого захоплення не полишив: навчає руханки (фізкультури), бере активну участь у діяльності  товариства «Сокіл», що його заснували у Львові 1894р. В.Нагірний та В.Лаврівський. 1906р. І.М.Боберський створив у Академічній гімназії перший український спортивний гурток, де учні займалися легкою атлетикою, футболом, боксом, хокеєм, туризмом, санним спортом. 1908р. організував перший український «Спортовий кружок»,вихованці якого у 1911р. створили спортивне товариство під назвою «Україна» – найпотужніший український футбольний клуб Галичини (так було вперше у ХХ столітті публічно застосовано назву «Україна»).

 У 1908–1914 р.р. Боберський очолює львівське товариство «Сокіл», яке невдовзі стає центральним («Сокіл-Батько») і довкола якого у 1914р. на теренах Галичини вже налічується близько 800 міських та сільських осередків.

Варто згадати, що професора Боберського називали також батьком стрілецької ідеї: в цьому сенсі він був успішним конкурентом Й.Пілсудського — засновника і керманича польських «Стрілецьких дружин».  

Зусиллями Івана Боберського у Львові було придбано велику земельну ділянку для спортивного товариства «Сокіл-Батько» — вона стала першим українським стадіоном, де провадилися і спортивні змагання, і різні святкування та відзначення урочистих подій. Постав «Український город» (таку назву мав стадіон) на місці колишнього велотреку, а щоб викупити землю для нього, Боберський організував випуск 20 тисяч карток номіналом 5 корон, які міг купити кожен охочий.  

28 червня 1914р. на стадіоні «Сокола-Батька» відбувся «Шевченківський здвиг» – величезна маніфестація січових та стрілецьких товариств Галичини. Тисячі людей крокували вулицями Львова до стадіону, де вправлялися січовики та спортсмени…  

Іван Боберський зробив неоціненний внесок у розвиток  зовсім нових на той час видів спорту: копаного м’яча (футболу), кошиківки (баскетболу), відбиванки (волейболу), сітківки (тенісу), гаківки (хокею). Він засновував спортивні гуртки та клуби, створював і оприлюднював  посібники та правила гри. Боберський запровадив і питомо галицьку спортивну термінологію.

У роки війни І.Боберський був членом Бойової управи Українських Січових Стрільців та Головної Української Ради. 1918–1919 р.р. він очолює референтуру  пропаганди у Державному секретаріаті (міністерстві) військових справ Західно-Української Народної Республіки.

У листопаді 1920р. Державний Секретаріат  ЗУНР скерував Івана Боберського своїм повноважним представником до США та Канади — для організації допомоги стрілецькому війську. Від 1925 р. він —  представник Львівського товариства опіки над українськими емігрантами в Канаді. 
За кордоном  І.Боберський активно працює в середовищі  української діаспори. Збирає матеріали про її діяльність, формує карту українських поселень у Канаді, популяризує українські спортивну і танцювальну школи. Редагує альманахи «Нове поле», «Прерія», «Кленовий лист».   
Велика колекція світлин з життя українців Канади, зібрана професором Боберським, нині зберігається у Вінніпегу, в Українській бібліотеці його імені.  
У 1932р. І.М.Боберський переїхав з Канади до Словенії. У місті Тржич, на батьківщині його дружини Йосифіни, минули останні роки його життя. Тут він і помер 17 серпня 1947р...  Іван Боберський, без перебільшення, присвятив усе своє життя вихованню українських патріотів, відданих національній ідеї, загартованих фізично. Він створював у свідомості українських молодих людей образ крицевого вояка, чия фізична міць вражає, а серце, сповнене любові до України, та світла душа, сповнена  святої Віри – викликають захоплення. 
Внесок І.Боберського  у становлення і розвиток українських спорту та фізичної культури неоціненний: він підготував перших вчителів фізичного виховання; видав перші підручники зі спортивних вправ та ігор: «Забави і гри рухові», «Значення руханкових товариств», «Копаний м’яч»;  створив український футбол. Йому належить гасло, актуальне донині: «Фізична культура — на службі нації!».

Підготувала Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

4 липня

Інші дати
Данило Демуцький 
1893 –  класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
 
Розгорнути
Юліан Панькевич 
1863 – український графік, релігійний живописець (іконостаси, картини «Ісус Христос», «Богородиця», «Сільська Мадонна»), автор єдиного портрета І. Франка, зробленого з натури, ілюстрацій до поетичної антології «Акорди», «Слова о полку Ігоревім», творів Г. Хоткевича, С. Руданського, Я. Щоголіва. Учитель М. Бойчука.
Розгорнути
Народився Петро Панч (Панченко)
український письменник, член групи «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Автор книг: «Гомоніла Україна», «Син Таращанського полку», «Білий вовк», «Три копійки» та ін. Офіцер Армії УНР.
«Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла.» (Тарас Шевченко).
Розгорнути