chrome firefox opera safari iexplorer

25 січня: це цікаво знати

25 січня 2018 о 00:04

«Найкраща помилка та, якої допускаються у навчанні.»
Григорій Сковорода

За церковним календарем 25 січня вшановують мученицю Тетяну, святителя Саву, преподобного Мартиніана, мученика Мертія, мученика Петра, преподобну Євпраксію та ікони Божої Матері «Акафістна» і «Млекоживителька».

У народі 25 січня вітають жінок на ім’я Тетяна. Існує кілька версій походження цього свята. Однією з них є історія про великомученицю, на честь якої й відзначається Тетянин день.

Ім’я Тетяна має давньогрецьке походження й означає «упорядниця, засновниця». Тож, відповідаючи своєму імені, Тетяни здебільшого є людьми цілеспрямованими, справедливими та вірними своєму слову.

За народним повір’ям, якщо у Тетянин день вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а якщо сніжно, то дощитиме влітку. Якщо буде морозно і ясно – літо буде теплим, а рік – врожайним. А тепла заметіль на Тетяну і «гнилий (південний) вітер» були небажаними явищами у цей день, оскільки вказували на неврожай і посуху.

Іменинники 25 січня:
Тетяна, Галактіон, Евпраксія, Мартиніан, Мертій, Петро, Сава.

25 січня народились:

1872 – Микола Скрипник – радянський партійний і державний діяч. Академік АН УРСР. У 1927– 1933 рр. – нарком (міністр) освіти. Активний провідник українізації. Під його керівництвом була завершена українізація преси, початкового і середнього шкільництва, діловодства в державних установах, значною мірою було українізоване викладання у вишах.  Під час Голодомору 1933р. наклав на себе руки.

«...Щоб український селянин пішов за донбасівським пролетарем... треба, щоб донбасівський пролетар став на бік українського селянина в національному змісті.» (Микола Скрипник)

1903 – Ольга (Леся) Даценко – українська актриса. Артистичну кар’єру розпочала в театрі «Березіль». Зазнала політичних репресій і заслання. Працювала в театрах України та Карело-Фінської РСР.

Чи знаєте ви, що:

Харківський правопис, або «скрипниківка», «клясичний правопис» – правопис української мови, ухвалений і затверджений упродовж 1927–1929 рр. Затвердив його тодішній народній комісар освіти Микола Скрипник.

Характерно, що його було схвалено демократичним шляхом, після попереднього обговорення в колі українських науковців з різних регіонів, щоби насамперед дотриматися двох найвагоміших писемних традицій – наддніпрянської (великоукраїнської) та галицької (західноукраїнської).

Згодом скрипниківка була оголошена «націоналістичною», і сталінський уряд «реформував» наш правопис, наблизивши його до російського. Затим відбулося ще кілька московських реформ. Тому в сучасному варіанті українського правопису ми маємо лише деякі фрагменти скрипниківки (наприклад, літеру «ґ»).

Загалом, відмінностей між сучасним та харківським правописами небагато, та вони стосуються здебільшого слів іншомовного походження. Так:

  • скрипниківка радить зберігати автентичне звучання літери Gg в словах іншомовного походження (окрім грецизмів) за допомогою української літери Ґґ.
  • у словах грецького походження класичний правопис радить передавати літеру θ завжди через «т». Наприклад, етер, катедра, міт, аритметика, логаритм, дитирамб, ортографія, етіопський, Пітагор, Атени, Картагена, Корінт, Методій, Теодор, Теодосій, Теофан тощо.
  • зберігання літери «е» в словах іншомовного походження: Европа, Еспанія, Етіопія тощо.
  • пом’якшення літери «л». Наприклад: баляда, балянс, бациля, гіперболя, галянтерія, вакуоля, заля, капсуля, клявіш, клявіатура, кляса, лябораторія, лява, лябіялізація, лятифундія, паляталізація, плаж, скаля, бальон, бальотувати, бльокада, кольоквіум. кольорит, льозунг, льомбард, пльомба, сольо, фльора, фльота, шабльон, люмпенпролетаріят, альгебра, алькоголь, альхемія, альфа, альфабет, бухгальтер, Альжир, гільдія, Вільсон, бінокль, вексель, водевіль тощо. Виняток становили грецизми та передача буквосполучення «le».
  • дифтонги au, ou згідно з вимовою треба було передавати через ав, ов: авдиторія, авдієнція, автограф, локавт, бравнінг, фавна, Фавст, Штравс; Бічер-Стов, Бернард Шов тощо.
  • передача кінцевих tr, dr, у таких словах, як бурмістер, магістер, міністер, циліндер, Олександер тощо.
  • відмінювання слів іншомовного походження на -о. Наприклад: пальто – пальта, метро – метра.
  • збереження суфіксу -піль у назвах міст: Маріупіль, Мелітопіль, Севастопіль тощо. У назвах міст на -ськ радили вживати українську форму цьке-, -ське: Луцьке, Луганське, Смоленське тощо. Також: Азовське мореОзівське море, Каховка – Кахівка.
  • англійське w і перед голосними Правопис 1928 р. радив передавати через «в», а не через «у», як це зроблено в сучасному «Правописі»: отже, Вайлд, а не Уайльд, Вайт, а не Уайт, Велз, а не Уелс, Вітман, а не Уїтман, Вестмінстер, а не Уестмінстер, ват, кіловат та інше.

 

«Рідна країна»

 

Розділи: Календар

19 листопада

Інші дати
День працівників гідрометеорологічної служби
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ.
Розгорнути
День скловиробника
Професійне свято працівників скляної промисловості не випадково збігається з днем народження видатного російського вченого М. В. Ломоносова. Михайло Ломоносов був творцем хімічного виробництва глазурі, скла, порцеляни. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, які він використовував для створення мозаїчних картин. Винайшов порцелянову масу.
Розгорнути
День пам’яті Петра Дорошенка
(1627, м. Чигирин, Черкаська область – 1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 – 1676). Провів ряд важливих реформ, створив постійне 20-тисячне військо, встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Стратегічною метою всієї внутрішньої і зовнішньої політики - було об'єднання під своєю владою Лівобережної і Правобережної України.
Розгорнути
Народлася Катря Гриневичева
(Катерина Василівна Гриневич; 1875, м.Винники, Львівська область - 1947) – українська письменниця, громадська діячка. Автор збірки новел «Непоборні», повістей «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Померла 25 грудня 1947 р. в Німеччині, у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.
Розгорнути