chrome firefox opera safari iexplorer

11 травня: це цікаво знати

11 травня 2018 о 06:00

«Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!»
Тарас Шевченко

У народі 11 травня, у день Ясона та Максима, вірили, що можна вилікувати багато хвороб, вживаючи березовий сік. А ще у день Ясона колись спостерігали за погодою: «Якщо цього дня тепла ніч – гарним буде врожай, а ясний схід сонця віщує спекотне літо».

У давнину спостерігали за погодою вночі: якщо вона була теплою, а небо було зоряним, значить буде хороший врожай.

За церковним календарем 11-го травня вшановують Апостолів Ясона, Сосипатра та інших, що з ними постраждали; мучеників Даду, Максима і Квинтиліана; святого Кирила; мучеників Зенона, Євсевія, Неона, Віталія та інших.

Іменинниками 11 травня є:
Зенон, Максим, Кирило, Овсій, Віталій.

11 травня народились:
1890 – Володимир Огієвський – український вчений в галузі радіотехніки. Під його керівництвом створено першу в Україні радіомовну станцію.

1908 – Григорій Гельфандбейн – український літературний критик, публіцист, дослідник української літератури та театру. Автор книги «Молода поезія», біографічних нарисів про українських артистів «Д. І. Антонович», «І. О. Мар’яненко».

Події 11 травня:
1907 – у Києві засноване Українське наукове товариство (УНТ) з ініціативи професора Михайла Грушевського (і під його головуванням) за зразком Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Метою організації була популяризація наукової праці, написаної українською мовою.
Товариство мало секції: історичну, філологічну, природничо-технічну; медичну і статистичну комісії. Тут співпрацювали всі українські вчені з Наддніпрянщини і деякі з Галичини.
1955 – у Варшаві зібралися представники восьми соціалістичних європейських держав для того, щоб укласти угоду про створення об’єднання, яке буде забезпечувати мир і безпеку у Європі (Варшавський договір).

Чи знаєте ви, що:

Козацька медицина часто ґрунтувалася на тісному зв’язку зі зброєю, як не дивно. Леза, загартовуючи у вогні, охолоджували у воді. Цією водою і поїли знесилених та важко поранених. Давали також тим, хто від ран втратив багато крові. Заговорювали над «залізницею»(водою з залізом) пропасниці, навіювання. Тією ж водою з домішкою іржі лікували біль у печінці, тугу-нудьгу. На ній, ще гарячій, робили трав’яні настої.

Залізну воду не варили, бо вірили, що вона втрачає цілющу силу. Вона повинна була лише зігріватись од розпеченого заліза. Зброя, оброблена ковалем-циганом чи угорцем, вважалася магічною, щасливою. Вона відвертала нечисту силу й тамувала жорстокість ворога. Жінка, вмита водою, у якій циганська шабля охолоджувалася-купалася, мала уникнути татарського полону та невільничого ринку, якщо і ні – то ніде рабою гнаною не мала бути! Як-от Роксолана…

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути