chrome firefox opera safari iexplorer

7 травня: це цікаво знати

07 травня 2018 о 00:08

«Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими,

не буковинськими українцями,

а українцями без офіційних кордонів».
Іван Франко

За церковним календарем 7 травня вшановують мученика Саву Стратила і з ним 70-ох воїнів; преподобного Саву Києво-Печерського і преподобного Олексія, затворника Києво-Печерського, в Ближніх печерах; мучеників Пасикрата і Валентина; мучеників Євсевія, Неона, Леонтія, Лонгина та інших; преподобного Фому, юродивого; преподобну Єлизавету, чудотворцю; Молченську ікону Божої Матері.

За народним календарем у минулі часи до цього дня у селян закінчувався хліб, розпочинався голодний травень: «Ну, хліб-то давно весь вийшов, піди візьми у Савки в лавці». У давнину з цього дня бувало ще 12 холодів. У садах починають квітнути яблуні, розгортають бруньки груші.

Іменинниками 7 травня є:
Валентин, Єлизавета, Олексій, Леонтій, Сава.

7 травня народились:

1840 – Петро Чайковський – російський композитор, диригент, музично-громадський діяч. Мав українське коріння. В Україні написав понад 30 творів.

1855 – Микола Кащенко – український біолог, ембріолог, селекціонер, один із перших українських академіків, засновник акліматизаційних садів у Томську і Києві. Разом з В.О.Караваєвим створив зоологічний музей і був його першим директором.

Події 7 травня:

1610 рік – Галілео Галілей відкрив перші три супутника Юпітера (Іо, Європу, Ганімед).

1895 рік – в Санкт-Петербурзі російський фізик та електротехнік Олександр Попов продемонстрував винахід, який став прототипом радіо.

7 травня відзначають:

  • День радіо.

Це цікаво:

Українські символи: тополя.

Для наших предків ці дерева були символом життя, жіночої долі, матері, а також сумної дівчини та незрадливого, однак нещасливого кохання. Вважалося, що вони охороняють від усього поганого, тому обсаджували ними дороги, школи, церкви. Також тополю садили, якщо у родині народжувалася дівчинка, щоб захистити її від хвороб і каліцтва.
Разом з вербою та калиною тополя символізує рідну землю.

Чи знаєте ви, що:

Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий...» своїм народженням завдячує Марку Кропивницькому. Про те, що слова належать Т. Г. Шевченку, відомо всім, а от автора неповторної мелодії мало хто знає. Це композитор і педагог Данило Крижанівський. Любитель українського театру, він часто слухав, з яким натхненням читав Кропивницький «Причинну» Т. Г. Шевченка. І у нього народилася думка покласти на музику окремі строфи цієї поеми. Вона дуже сподобалася Марку Лукичу, і він вирішив будь-що надрукувати її. Проте, обидва наклади збірок текстів з нотами (1884 та 1896 року), де була і ця пісня, конфіскувала поліція. І тоді Кропивницький вирішив піти іншим шляхом.

В Одесі, де він на той час гастролював, з’явилися афіші, які запрошували на нову виставу. У призначений день простору залу, орендовану Марком Лукичем, заповнили робітники і студенти. Це був вечір пам’яті Кобзаря. У першому ряду сидів околоточний наглядач Рутковський. І ось, коли вистава добігала кінця, Кропивницький вийшов на авансцену і замість звичайної пісні, яку він повинен був виконувати за розвитком дії, могутнім голосом заспівав: «Реве та стогне Дніпр широкий...»

Публіка мимоволі пiдхопилася з місць, зустрівши овацією нову пісню. Околоточний, оцінивши поведінку глядачів як політичну демонстрацію, покликав поліцію. Але на нього ніхто не звертав увагу. Кропивницький співав, а публіка, підхопивши урочисту мелодію, сміливо підспівувала йому. Так відбулося перше прилюдне виконання славнозвісної пісні, яка з часом стала широко відомою в народі.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

19 жовтня

Інші дати
Народився Сергій Васильківський
(1854, м. Ізюм Харківської обл. - 1917) - український живописець, якого називали «поетом українського малярства». А ще про нього писали: «Васильківський у живописі – це Шевченко в літературі». До речі, саме Васильківському належать одні з найвідоміших портретів Кобзаря.
Розгорнути
Народився Ігор Свєшніков
(1915, м. Київ — 1995) – археолог, доктор історичних наук. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнені в монографії "Битва під Берестечком". Автор монографій про культури шнурової кераміки та шаровидних амфор, путівника по заповіднику "Козацькі могили".
Розгорнути