«…Коли вже поверне на теплу годину?
Коли вже човни зацвітуть на Десні?
А то прилетять жайвори на Вкраїну –
І страшно, коли не впізнають її.»
Галина Кирпа

У народі 25 жовтня вшановували Прова та Андроника. Колись цього дня визначали погоду на наступні дні. Якщо зірки яскраві – до морозу, якщо у тумані – до відлиги.

Існувало повір’я: народжені цього дня дивилися на свою зорю: чи не впала вона, чи не змахнув її Андрон-вартівник, котрий «небосхил замітає, ключем височінь відмикає».

За церковним календарем 25 жовтня вшановують мучеників Прова, Тараха і Андроника; преподобних Косму, творця канонів, єпископа Маюмського, та Амфілохія, ігумена Глушицького; мученицю Домніку; святого Мартина Милостивого, єпископа Турського.

Іменинники 25 жовтня:

Кузьма, Мартин

Ім’я Кузьма у перекладі з грецької означає «окраса». Люблять порядок. У житті зазвичай досягають значних успіхів, особливо, якщо керуються якоюсь ідеєю. Їх люблять друзі та жінки. Бояться самотності.

25 жовтня народились:

1885 – Карпо Трохименко – український художник. Автор циклу картин «Моя рідна Батьківщина», розписів церков.

1920 – Султан Амет-Хан – видатний військовий льотчик кримськотатарського походження. Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945), підполковник (1946), заслужений льотчик-випробувач СРСР (1961). Здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30 і в складі групи – 19 літаків ворога. Виступав проти депортації, за права кримськотатарського народу.

1939 – Василь Скуратівський – український письменник, журналіст. етнограф. Автор книг «Берегиня», «Вінець», «Український рік», «Мамина молитва» та ін.

Події 25 жовтня:

1921 — розпочався Другий зимовий похід армії УНР під командуванням Юрка Тютюнника.

1938 – засновано Національну спілку художників України.

Чи знаєте ви, що:

Про чай

• Всі сорти зеленого та чорного чаю робляться з рослини Camellia Sinensis.
• Ви можете видалити з напою 80% кофеїну, якщо заллєте чай окропом, почекаєте 30 секунд і зіллєте рідину. Після цього можна залити чай свіжою порцією окропу і заварювати 5 хвилин.
• Перша згадка про використання чаю відноситься до 4 століття нашої ери. Вчені при цьому вважають, що чай почали пити багато століть тому у Східній Азії. Там він використовувався у медичних цілях, у вигляді сушеного листя, з додаванням цибулі, м’яти, апельсина й імбиру. Заварювати чай окропом стали під час правління династії Мінг (14–17 століття). Таким чином, вживання чаю у сучасному сенсі почалося менше 700 років тому.
• До 18 століття в Європі вважали, що зелений і чорний чай робляться з різних рослин – китайські виробники приховували секрет їх виготовлення. Чайні рослини почали поставлятися з Китаю тільки на початку 19 століття, разом з рецептами з виробництва чаю. Трохи пізніше англійці виявили дикорослий чай в Індії, який отримав назву Camellia Sinensis. З цієї рослини отримують як чорний, так і зелений чай.
• Виготовлення чорного чаю відрізняється від зеленого тим, що зелений чай перед окисленням обробляється паром, щоб знищити ензими. Ці ж ензими при окисленні чорного чаю змінюють його колір до чорного і надають відповідний «чайний» смак. Близько 75% чайного листя у світі перетворюються на чорний чай, решта 25% – в зелений.
• Чай вирощується в основному в п’яти країнах – Китаї (майже 80% зеленого чаю), Індії (в основному чорний), Шрі-Ланці (часто званої Цейлоном, батьківщина чаю Ліптон), Японії (різні екзотичні чаї) і Тайвані (різні сорти зеленого чаю).

«Рідна країна»

На світлині – робота Карпа Трохименка «Т.Г. Шевченко на Чернечій горі», 1954 р.