Журналісти та експерти вже мали змогу побачити ряд конкурсантів Хмельниччини та Чернігівщини, а 27-28 червня учасники прес-туру, спільно з ініціатором акції Миколою Томенком та партнерами акції в регіонах, відвідали Рівненську та Волинську області. Зокрема, журналісти побачили Палацовий комплекс Дубенського замку, Тараканівський форт та Луцький Верхній замок.

Перебуваючи на Рівненщині, гості мали змогу оцінити пам’ятку часів Середньовіччя – Дубенський замок та оборонну споруду ХІХ століття – «Тараканівський форт». Свідки багатьох історичних подій стіни Дубенського замку і нині зберігають пам’ять про відомих особистостей, які свого часу тут жили та гостювали. Середньовічний архітектурний комплекс князів Острозьких, Заславьских, Сангушків та Любомирських належить до укріплень бастіонного типу. Він мав вигідну в стратегічному плані територію, підступи до нього захищала річка Іква та заболочена долина. Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й укріплювався, а під його мурами були прокладені широкі кам'яні підземні ходи, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном, тут зберігалися запаси води і провізії для оборонців під час облоги. Невеличкий відсоток цих підземних тунелів можна побачити й сьогодні. Загалом, замок і нині вражає погляд відвідувачів, однак, часті перебудови, занепад та запустіння в ХІХ столітті призвели до значних руйнувань його споруд, втрати первісного декору.

Дубенський замок

Оглядаючи Палацовий комплекс Дубенського замку, спільно з головою Дубенської райради Олександром Дехтярчуком, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко зазначив: «Дубенський замок є дуже цікавою пам'яткою історії з точки зору таємниць і легенд». Водночас, він наголосив, що даний об’єкт потребує уваги меценатів і спонсорів для того, щоб стати більш привабливим для іноземних туристів, особливо в контексті Євро-2012, та висловив сподівання, що реалізація акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» сприятиме як залученню таких меценатів до кожної конкретної пам’ятки, так і визначенню більш чіткої державної політики щодо збереження та відновлення українських замків і фортець. «Дубенський замок є одним з найменш досліджених в Україні, а тому ми, спільно з місцевою владою, повинні попрацювати над тим, щоб він став національним заповідником», — запропонував М.Томенко. На його думку, це дасть можливість залучити фахівців, які б на належному рівні провели археологічні розкопки та реставраційні роботи. Окремо Микола Томенко звернув увагу на те, що Дубно під землею пронизане печерами і підземними ходами, що теж можна використати для залучення туристів. «Підземне Дубно» могло б стати однією з «фішок» Рівненщини», — зауважив він.

Другою зупинкою для учасників прес-туру став Дубенський ліс, серед заростей якого, прихована від зайвих людських очей, розташована потужна фортифікаційна споруда кінця ХІХ століття – Тараканівьский форт. Дані укріплення були збудовані під керівництвом військового інженера-фортифікатора, генерал-ад'ютанта Едуарда Тотлебена як оборонна споруда на австро-угорському та німецькому кордонах. Офіційне відкриття Тараканового форту відбулося за участі Російського імператора Олександра ІІІ. Форт являє собою бетонно-земляне укріплення, виконане з застосуванням цегли, цементу, бутового розчину та має три поверхи над землею і стільки ж під нею. Чисельні тунелі, переходи, сховища, казарми і дотепер наповнені магічною аурою таємничості. Місцеві жителі розповідають, що раніше можна було підземними ходами вийти, навіть, до міста Дубно, а душі загиблих тут воїнів і досі привидами блукають порослими травою та деревами руїнами форту. На жаль, зараз споруда в аварійному стані. У зв'язку з цим активісти вільного козацтва та місцева влада закликають Міністерство оборони передати цей форт сільській раді, аби навести тут лад силами громади, однак, переписка триває вже кілька років, а справа так і не зрушилася з місця.

Вражає своєю величчю третій об’єкт екскурсії – один з найбільших і найдавніших на Україні замків та своєрідна історико-архітектурна емблема Луцька – Луцький Верхній замок, який, між іншим, є один з фаворитів конкурсу. Цей величний замок, який нині зображений на зворотному боці 200-гривневої купюри, був побудований останнім князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340—1385 роках. В народі, а подекуди і в краєзнавчій літературі, цей замок ще називають Любартовим. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, спадкоємиці Київської Русі, робить його відмінним від усіх замків України. Сьогоднішній архітектурний комплекс Луцького Верхнього замку включає в себе В’їзну, Владичу та Стирову башти, оборонні мури, шляхетський та єпис копський будинки. Завдяки активній роботі керівництва замку, всі його споруди в гарному стані, окрім того, на території замку діють декілька виставок та музеїв, зокрема, музей друкарства, картинна галерея та унікальний в своєму роді музей дзвонів. А під час реконструкції замку під ним знайшли фундамент собору Івана Богослова, побудований за князя Любарта. В період панування Польщі, православний собор зруйнували католики. Під час презентації Луцького замку Микола Томенко спрогнозував, що ця пам'ятка неодмінно потрапить до півфіналу акції «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци».

Перебуваючи у Луцьку, учасники прес-туру мали унікальну змогу побувати на феєричному дійстві «Ніч у Луцькому замку» та проникнутися атмосферою часів розквіту цієї величної будови. Під час спільної прес-конференції Віце-спікера Миколи Томенка та Луцького міського голови Богдана Шиби, що передувала відкриттю фестивалю, Б.Шиба повідомив, що його проведення передовсім приурочене 925-й річниці міста Луцька, що відзначається у цьому році, а Микола Томенко, в свою чергу, він висловив захоплення тим, що «на території замка Любарта «оживає історія», адже завдяки таким арт-шоу, як «Ніч у Луцькому замку», все більше людей дізнається про цю чудову пам'ятку історії й архітектури» та закликав інші об’єкти взяти до уваги такий позитивний приклад.

В ході поїздки, відповідаючи на запитання журналістів стосовно оцінки успішності попередніх двох турів акції (нагадаємо, у 2007 році було визначено 7 історико-архітектурних чудес України, а в 2008 – 7 природних), Микола Томенко відмітив, що лише завдяки участі в акціях та просвітницькій і рекламній кампанії, що їх супроводжувала, в середньому потік туристів до тих об’єктів, що ввійшли в сімку кращих збільшився до 40%, а до об’єктів, що потрапили до півфіналу та є в числі 21 чуда – до 20%. «Це прекрасний результат, який ще раз доводить важливість та корисність таких проектів», — підкреслив він, водночас, відмітивши, що в для багатьох об’єктів питання належної інфраструктури залишається не вирішеним.

По завершенню поїздки, ініціатор та організатор акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» Микола Томенко зазначив, що кожен, із побачених об’єктів заслуговує бути представленим у півфіналі акції та побажав їм успіхів. Окрім того, ініціатор акції не виключив, що після її завершення буде окремо визначено 7 кращих замків, 7 фортець і 7 палаців, зважаючи на різні «мотиваційні і стартові позиції цих об'єктів». Наразі, на перемогу претендують 137 об’єктів з різних куточків України, і цей перелік ще поповнюється. Варто також зауважити, що за ініціативи Миколи Томенка, 2010-й рік оголошено роком популяризації та збереження українських замків, фортець та палаців.