chrome firefox opera safari iexplorer

Аеропорт в Донецьку носитиме ім'я композитора

25 листопада 2011 о 09:19

Донецька обласна рада присвоїла міжнародному аеропорту «Донецьк» ім’я композитора Сергія Прокоф’єва.

За ухвалення відповідного документа на сесії у четвер, 24 листопада, проголосували 96 із 117 присутніх на сесії депутатів (всього у Донецькій облраді 180 депутатів).

Начальник управління з питань майна комунальної власності виконавчого апарату Донецької облради Наталія Назарова повідомила під час доповіді, що рішення приймається з метою вшанування імені видатного композитора.

«Його творчість становить цілу епоху у музичній культурі 20 століття», — зазначила вона.

За словами голови Донецької обласної ради Андрія Федорука, привласнення аеропорту цього імені є дуже актуальним питанням напередодні проведення чемпіонату Європи з футболу в 2012 році.

«У 2009 році музику С.Прокоф'єва слухали всі. У цьому році ми (в області) відзначали 120-річчя з дня народження великого композитора. Я вважаю, що таке рішення не тільки дасть ім'я аеропорту, але і зможе популяризувати його ще більше в усьому світі», — зазначив А.Федорук.

За його словами, з ініціативою присвоєння імені Прокоф'єва аеропорту виступив трудовий колектив підприємства.

У проекті рішення сказано, що його прийнято на виконання доручення Кабінету міністрів, з урахуванням відповідного звернення до облради КП «Міжнародний аеропорт „Донецьк“, рішення конференції трудового колективу підприємства, а також за згодою Міністерства транспорту та зв'язку.

Нагадаємо, у липні 2010 року Донецька облрада звернулася з проханням до Кабміну про присвоєння КП «Міжнародний аеропорт „Донецьк“ імені композитора Сергія Прокоф'єва.

Донецьк є одним із міст, в якому буде проведено матчі ЧЄ-2012.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути