В Україні 7 грудня відзначається День місцевого самоврядування — це професійне свято всіх, хто працює в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах.
Це свято притаманного українцям способу суспільного життя, в основі якого — самоврядне суспільство. Це давня слов’янська і давньоруська традиція, яка бере свій початок з часів Київської Русі. Це вибір вільних громадян, які довіряють обраним ними представникам і наділяють їх владними повноваженнями.
15 жовтня 1985 року європейськими державами був схвалений міжнародний пакт, який іменується «Європейська хартія місцевого самоврядування». Цей пакт зіграв і продовжує грати виключно важливу роль у становленні і розвитку класичної моделі місцевого самоврядування як в старих, так і нових європейських демократіях.
Особливо важливе значення має Хартія для незалежної України, де інститут місцевого самоврядування був на 70 років заборонений і тепер його поновлення відбувається з величезними зусиллями і проблемами. 15 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Хартію, яка таким чином стала частиною національного законодавства.
На жаль, з часу ратифікації Україною Хартії законодавство про місцеве самоврядування так і не приведено у відповідність з рядом її базових положень. Певні надії покладалися після введення Дня місцевого самоврядування в Україні, який був визначений Указом Президента від 25.11.2000 № 1250/2000. Саме 7 грудня 1990 року Верховною Радою Української РСР був прийнятий Закон «Про місцеві ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування».
Система місцевого самоврядування повинна відповідати потребам суверенної цілісної держави. І День місцевого самоврядування міг би стати справжнім орієнтиром, правовою основою в процесі перебудови сучасної моделі місцевого самоврядування в Україні.
