chrome firefox opera safari iexplorer

Свято Чорномроського флоту в Севастополі пройшло під гаслом «230 років во славу Росії»

14 травня 2013 о 15:04

Український фрегат «Гетьман Сагайдачний», субмарина «Запоріжжя» та моряки ВМСУ також узяли участь в урочистостях на честь 230–ї річниці заснування Чорноморського флоту, яку гучно відзначили в Севастополі цієї неділі.

Проте флагманом свята була Росія, Чономорський флот якої представив на парад неспівмірно більшу кількість бойових кораблів, «живої сили» і домінантних гасел. В об’єктиви усіх телекамер потрапив корабель, який гордо курсував головною бухтою Севастополя, обвитий кумачевим полотнищем з написом «230 років во славу Росії». А одним iз головних персонажів костюмованого дійства та низки історичних реконструкцій стала імператриця Катерина ІІ, засновниця Чорноморського флоту, пише Україна молода.

Віце–адмірал, командувач ЧФ РФ Олександр Федотенко відверто говорить у коментарях ЗМІ про те, що Чорноморський флот бачиться його країною як головна база військової присутності Росії в Середземноморському регіоні — щось на зразок 5–ї ескадри США. Згідно з планами російського військового керівництва, тут за два роки має бути сформоване оперативне з’єднання ВМФ Росії у Середземномор’ї.

«...Це обов’язковий атрибут стабільності в цьому регіоні, — цитує віце–адмірала Федотекна програма російського ТБ «Вєсті». — У Росії є все, щоб Чорноморський флот був сильним, потужним і здатним захистити національні інтереси Росії в Чорному та Середземному морях, в інших регіонах Світового океану». Утілюючи цю мету, Росія має намір уже наступного року поповнити ЧФ сторожовим фрегатом «Адмірал Григорович», а також надводними кораблями, субмаринами та бойовими катерами — загалом двома десятками сучасних кораблів. Крім того, за словами пана Федотенка, є намір осучаснити парк морської авіації. До слова, ще в лютому нинішнього року Москва звернулася до Міноборони України з проханням врегулювати митні процедури, необхідні для переозброєння ЧФ. Справді, рухомий склад російського флоту, що базується на території України, суттєво застарів. Так, натепер флагманом ЧФ РФ є ракетний крейсер «Москва», яке несе бойове чергування уже 30 років, зокрема, на ньому відбулася історична зустріч Михайла Горбачова та Джорджа Буша.

Довготривалі перспективи з переозброєння Чорноморського флоту, озвучені на позавчорашньому святі, наводять на думку, що і після закінчення пролонгованої угоди про продовження перебування ЧФ РФ на території України, тобто і після 2042 року, росіяни мають намір не покидати Крим.

З ІСТОРІЇ

Наприкінці квітня 1783 року Катерина ІІ підписала указ про заснування Чорноморського флоту. Це сталося невдовзі після того, як 8 квітня 1783 р. Катерина ІІ випустила маніфест, яким було проголошено про приєднання відвойованого у турків Криму до Російської імперії. Уже 13 травня того року в Ахтіарську бухту, розташовану в південно–західній частині півострова, увійшли 11 кораблів Азовської флотилії під командуванням учасника Чесменської битви віце–адмірала Федота Клокачева. Пізніше до них приєдналися 17 суден Дніпровської флотилії. Ці 28 кораблів і становили основу ЧФ.

У лютому 1784 року Ахтіарському урочищу було присвоєно «античне» ім’я Севастополь — у перекладі з грецької «величне місто». Відтак воно стало головною базою ЧФ Росії і є нею донині.

Розділи: Суспільство

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Новини Дивитися всі