У другому кварталі поточного року українці, що перетинають наземні пункти пропуску польсько-українського кордону, купили в Польщі товарів і послуг майже на $360 млн, що приблизно на 40% або $100 млн більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Про це свідчать дані дослідження, проведеного Державним управлінням статистики Польщі (GUS).
За даними аналітиків, українці залишалися лідерами за обсягами покупок у Польщі серед безпосередніх східних сусідів поляків, випередивши білорусів і жителів російської Калінінградської області.
Експерти відзначили, що всі іноземці, які перетинали наземний кордон з Польщею, витратили в другому кварталі близько $635 млн, що на 35% більше, торік. Білоруси витратили в польських магазинах майже $240 млн (+25 %), а росіяни — трохи менше $40 млн (+55 %).
Майже половина українців, які їздили до Польщі за покупками, жили в прикордонній зоні і перетинали кордон у рамках малого прикордонного руху.
«Середні витрати іноземців, які перетинають польсько-український кордон в рамках малого прикордонного руху, склали близько $200. Порівняно з аналогічним періодом минулого року це на 40,6 % більше» , — заявили в GUS.
Згідно з даними дослідження, українці, білоруси і росіяни за першу половину поточного року витратили у Польщі на товари та послуги $1,150 млрд , що майже на чверть більше, торік.
GUS оцінює витрати іноземців у Польщі на базі анонімних анкет, які роздає в пунктах пропуску на кордоні з Україною, Білоруссю і Росією і в яких просить їх вказувати суми, які вони планують витратити.
Нагадаємо, що в першому кварталі поточного року українці скоротили покупки в Польщі на 2% — до $256 млн після того , як минулого року збільшили їх на 20 % — до $1,1 млрд.
Нагадаємо, що в липні поточного року експерти GfK Ukraine зафіксували стрибок індексу доцільності великих покупок, що відбулося на тлі погіршення очікувань українців щодо інфляції, девальвації і безробіття.
Зокрема, як з'ясував Корреспондент.biz, індекс споживчих настроїв ( ІСН) дорівнює 89,1, що на 6,4 пункту більше, ніж у червні. Фахівці пояснюють, що зростання індексу споживчих настроїв відбулося насамперед за рахунок істотно кращих очікувань розвитку економіки протягом найближчого року, а також стрибка індексу доцільності великих покупок.
Соціологи відзначили, що водночас посилилися побоювання щодо курсу гривні протягом найближчих трьох місяців: індекс девальваційних очікувань додав 2,4 пункту до значення 126,4.
