chrome firefox opera safari iexplorer

Федералізації хоче мізерна частка українців, відокремлення – ще менше

23 травня 2014 о 17:01

Більшість українців — 53,2% — хочуть бачити свій регіон у нинішньому статусі в складі унітарної України з розширеними  повноваженнями.

Про це свідчать результати опитування, проведеного із 29 квітня по 11 травня Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

Збереження нинішнього статусу в складі унітарної України з нинішніми повноваженнями підтримують 22,7%. Автономію у складі федеральної України — 6,9%.

Натомість вихід з України і створення незалежної держави підтримують — 1,9%, а вихід з України і приєднання до іншої держави — 4,7%.

При цьому спостерігаються значні відмінності у ставленні до унітарної держави та сепаратизму між етнічними українцями і меншинами, головним чином, росіянами.

Так, серед етнічних українців вихід із України і приєднання до іншої держави підтримують 2,3% українців, водночас серед росіян таких 16,2%, серед тих, хто вважає себе одночасно і українцем,і росіянином – 24,6%.

Водночас, різниця у поглядах на це питання між україномовними та російськомовними респондентами значно менша.

Зокрема, за розширення повноважень свого регіону у складі унітарної України більше від інших виступають жителі Закарпаття – 83,6 опитаних, Буковини – 69,2, Галичини – 67,9, серед жителів Донбасу таких 25,7%.

Водночас утворення в своєму регіоні автономії у складі федеративної України зовсім не підтримують жителі західних регіонів, водночас 23,5% жителів Донбасу виступають прихильниками такої ідеї.

Таким чином серед жителів Донбасу все таки більше прихильників унітарної України (25,7%), ніж федеративної (23,5%).

Загалом, 69,7% жителів Донбасу не планують брати участь у президентських виборах 25 травня 2014 року або ще не визначились з кандидатом

При цьому на півдні України федералізацію підтримують лиш 7% опитаних.

Вихід із України і створення незалежної держави підтримують 8,4% жителів Донбасу. При цьому за приєднання до іншої держави на Донбасі виступають 22,5 жителів.

На Волині, Буковині та Закарпатті не знайшлося жодного симпатика такої ідеї. При цьому на Галичині прихильників виходу із України та приєднання до іншої держави підтримують 0,4%. На півдні таких українців 2,3%, в центрі – 1%.

Опитування було проведено на замовлення доктора політології Івана Качановського (Університет Оттави, Канада).

Методом особистого інтерв'ю опитано 2022 респонденти, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (за виключенням АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

Статистична похибка вибірки не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

8 жовтня

Інші дати
Поліна Осипенко
1907 – українська військова льотчиця-рекордсменка, майор. Встановила 5 міжнародних жіночих авіаційних рекордів. З них найвідоміші – безпосадочні перельоти, здійснені 1938 р. за маршрутами: Севастополь–Архангельськ (на гідролітаку за 10 годин пройдені 2416 км), Москва – район Комсомольська-на-Амурі разом із В.Гризодубовою і М.Расковою (за 26 год 29 хв пройдені 6450 км). Герой Радянського Союзу.
Розгорнути
День юриста України
Указом Президента України № 1022/97 від 16-го вересня 1997-го року, професія юриста в країні отримала в національному календарі і своє професійне свято - День юриста, що відзначається тепер в Україні 8-го жовтня.
Розгорнути
Народився Володимир Свідзінський
(1885, с. Маянів, Вінницька область – 1941) – український поет, перекладач. Автор збірок поезій «Ліричні поезії», «Вересень», «Медобір».
В моїй уяві образ твій, Осяяний любов'ю і весною, Неначе сонячний навій, Обвинений блакиттю молодою. А імені твойого звук – Як огнекрилий мак у полю, Як зорні наспіви куколю, Як пахощі подільських лук. (Володимир Свідзінський)
Розгорнути
Народився Іван Піддубний
1871 – видатний український спортсмен-борець. Шестикратний чемпіон світу з боротьби, символ сили духу і тіла, пристрасний пропагандист чесності у спорті.
Розгорнути
1621 р. було підписано Хотинський мирний договір
Підписанням угоди закінчилася Хотинська битва 1621, в якій козацькі війська під проводом Петра Сагайдачного спільно з польськими військами розгромили османську армію, тим самим зупинивши завоювання Європи. Гетьман Петро Сагайдачний отримав у цій битві поранення, від якого згодом і помер.
Розгорнути

Новини Дивитися всі