chrome firefox opera safari iexplorer

Економія має бути економною: на чому заощаджують українці в кризу

15 серпня 2014 о 10:15

Інфляція, девальвація гривні, нестабільна політична ситуація, подорожчання продуктів харчування, підвищення тарифів – усе це, безумовно, позначається на рівні життя пересічного українця. Багато хто в результаті зменшення вантажопідйомності свого гаманця і збільшення цін не лише відмовляється від розваг і подорожей, але й заощаджує на повсякденних витратах.

Економ-варіант

Через економічну кризу українцям доводиться заощаджувати буквально на всьому: продуктах харчування, побутовій техніці, одягу, косметиці, розвагах, подорожах. Деякі від безвиході змінюють місце проживання, пересідають зі своїх комфортних автомобілів на громадський транспорт.

«У зв'язку з кризою довелося змінити проживання в центрі столиці на околицю міста. Економія на квартирі виходить до двох тисяч гривень. Спочатку думав, що ця зміна буде на один-два місяці, але бачу, що це затягнеться», — скаржиться Геннадій.

А ось Ірина нарікає на те, що знову доводиться користуватися громадським транспортом. «Знаєте, я не так давно купила автомобіль. Мріяла про нього з дитинства, так і практично з дитинства збирала на нього. Але за таких цін на бензин я не можу собі дозволити їздити на машині. Поїздки на ній стали для мене розкішшю, тому знову доводиться їздити на автобусах і метро», — поділилася дівчина.

Комунальний фен-шуй

Потрапила під економію українців і комуналка. Так, багато хто привчається вимикати світло, виходячи з кімнати, марно не витрачати воду, рідше користуватися електроприладами.

«Коли піднялися ціни на комуналку, ми почали, в розумних межах, економити на ній. Стали, де можливо, використовувати менше води – економніше мити посуд, прати. Стали потроху вимикати світло, техніку. До речі, поміняли лампочки на більш економні, що нам дійсно допомогло — мінус 50 кВт, а це також гроші», — розповідає Валентина.

«Спочатку я хотів просто економити на їжі, але це не дуже допомагає. Тому вирішив спробувати заощадити на комунальних платежах. Зараз, коли чищу зуби, закриваю воду в крані, перу в машинці не по одному носку, а намагаюся зібрати багато одягу, стежу, щоб світло даремно не горіло, перестав дивитися телевізор, користуватися деякими побутовими приладами без крайньої необхідності. Можливо, ви здивуєтеся, але це допомагає», — стверджує чоловік, який не побажав називати свого імені.

Знаходяться й ті, хто переглянув безліч інтернет-сайтів, для того щоб навчитися правильно і, головне, ефективно заощаджувати на комунальних платежах. «Знаєте, спочатку наді мною сміялися всі друзі і знайомі, коли я їм сказав, що детально вивчаю питання про те, як можна заощадити на комуналці. А потім і самі замислилися над цим питанням. Я переглянув величезну кількість інтернет-сайтів, форумів, вивчив досвід європейців, тепер хочу всі ці ідеї застосувати на практиці. Якщо вийде заощаджувати, то рекомендуватиму ці методи своїм близьким», — розповідає Вадим.

Усіма своїми методами економії на комунальних платежах хлопець не захотів з нами ділитися, пояснюючи це тим, що «спочатку все перепробує сам, а потім нестиме знання людям», однак про одне розповів. «Потрібно частіше мити вікна, адже брудні вікна пропускають на 30 % менше світла, ніж чисті. Так будете економити світло», — вважає він.

Овочі та фрукти замість м'яса і ковбаси

Вплинула криза й на звичне меню українців.

«Економити стали сім'єю і на всьому – починаючи від продуктів харчування і закінчуючи купівлею побутової техніки... Стали купувати тільки за акціями і тільки продукти першої необхідності. Різні смаколики і делікатеси відійшли на другий план. Хоча раз на місяць себе все-таки балуємо», — розповідає киянка Олена.

Економлять на продуктах і студентки Марина і Тетяна. «Ми стали намагатися купувати продукти вітчизняного виробника, вони дешевші і смачніші. Більше фруктів та овочів, поки літо, поки вони дешеві», — сміються студентки.

А от пенсіонерка Ольга Олександрівна зізналася нам, що вже забула смак м'яса або хорошої ковбаси. «Я живу сама, рідних і близьких у мене немає, тому допомоги чекати нізвідки. А знаєте, на пенсію в 1000 грн багато собі не дозволиш. Лише на ліки йде практично половина пенсії. На них економити ж не будеш. А на їжі можна. Намагаюся, поки літо, купувати більше овочів, вони не такі дорогі, як м'ясо. А взагалі перебиваюся картоплею, хлібом і дешевою ковбасою», — скаржиться Ольга Олександрівна.

Розваги та подорожі відійшли на другий план

Про поїздки за кордон, розваги, шопинги у багатьох українців взагалі і мови бути не може.

«Я скоротила свої походи в кіно. Раніше відвідувала кінотеатри практично щотижня, а зараз намагаюся ходити тільки на фільми за участю улюблених акторів», — ділиться Ірина.

«Про які подорожі може йти мова? Щоб поїхати відпочити в Європу, мені потрібно два роки збирати», — обурюється Тамара. «Зараз я намагаюся, щоб мені вистачило грошей за квартиру заплатити, на їжу і за необхідності оновити гардероб. А про кіно, вино і доміно можна забути найближчим часом», — каже жінка.

Про те, що українці стали менше їздити за кордон, каже і співробітниця однієї з київських туристичних компаній. «Такого року, як цей, я ще не пам'ятаю за всі роки своєї роботи в турбізнесі, а працюю я вже майже 15 років. Продажі впали колосально. Звичайно, не можна сказати, що взагалі наші люди перестали залишати Україну, але їздити за кордон стали менше. Зараз переважно вибирають автобусні тури або намагаються купити гарячу путівку», — розповідає Владислава.

Економлять не всі

Однак проводять свої будні під девізом «економ-варіант» не всі українці. Так, Артем, навпаки, у період кризи придбав нові гаджети, а також змінив свій автомобіль. У нього мало що змінилося в плані витрат. «Можливо, це пов'язано з тим, що я завжди рахую гроші (сміється. — Ред.). А якщо серйозно, то просто я став менше грошей відкладати, а витрати залишилися колишніми. Я ні в чому собі не відмовляю», — каже хлопець.

Не економить і Тетяна. «Не можу сказати, що я економлю. Радше, почала більш раціонально витрачати кошти. Дорогі, серйозні покупки довелося відкласти, адже невідомо, що нас чекає завтра. А в частині побутових якихось штук намагаюся звертати увагу на якісь знижки. Наприклад, лак для волосся, яким я користуюся, подорожчав майже на 10 грн. Тому, якщо я бачу, що зараз він продається практично за старою ціною, можу купити два флакони, тому що знаю, що через три дні він знову коштуватиме дорожче. А ось на продуктах харчування сьогодні взагалі заощадити практично неможливо. Елементарний традиційний набір став дорожчим. Як би не хотілося відкласти зайву копійку, але голодним сидіти не будеш. Хліб, молоко або яйця все одно потрібно купувати. Навіть незважаючи на те, що тепер це більш затратно», — розповідає дівчина.

Що ж, пересічні українці затягнули паски, криза змусила економити повсюдно, крім того, мимоволі змусила переглянути звичний уклад життя. Однак у всьому потрібно шукати позитивні боки, навіть якщо їх і вкрай складно побачити. Між іншим, психологи вважають, що економія в розумних межах, в цілому, позитивно впливає на психологічний і моральний стан людини. «У цивілізованих країнах люди знають ціну заробленим грошам і не поспішають кидати гроші на вітер. Крім того, люди знають про обмеженість природних ресурсів і бездумно їх не витрачають. Завжди пам'ятають про те, що за газ, воду, електрику необхідно платити, і намагаються їх розумно витрачати, економити, тим паче потрібно вкладатися у свій бюджет. Ці міркування призводять до організованості поведінки людини, а також поваги до праці інших людей. Людина стає більш відповідальною, в тому числі і перед природою. Позитивним є й те, що людина свідомо планує і витрачає свій бюджет. А ми, дивлячись на результати такої економії, захоплюємося тим, як живуть люди, скажімо, в країнах Європи», — стверджує кандидат психологічних наук Валентина Бондаренко.

Джерело: for-ua.com
Розділи: Суспільство

7 листопада

Інші дати
Народився Михайло Птуха
(1884, м. Остер, Чернігівська область - 1961) - визначний український статистик і демограф, організатор науки, засновник Інституту демографії АН УРСР.
Розгорнути
Народився Дмитро Багалій
(1857, м. Київ - 1932) - український історик і громадський діяч, академік. Автор праць з історії Слобідської, Лівобережної і Південної України ХIV - XVIII.
Розгорнути
Народився Нестор Махно
(1888, м.Гуляйполе, Запорізька область – 1934) — ватажок анархістського руху, керівник повстанських загонів в період Громадянської війни 1917—1923. Неперевершений тактик ведення партизанської війни, розробив новий вид військової техніки – тачанку.
Розгорнути
Народився Микола Вінграновський
(1936, м. Первомайськ, Миколаївська область - 2004) — український письменник, режисер, сценарист, актор. Автор збірок поезій «На срібнім березі», «Київ», «Любове, не прощавай!», збірок віршів та повістей для дітей.
«Ходімте в сад. Я покажу вам сад, Де на колінах яблуні спить вітер. А згорблений чумацький небоспад Освітлює пахучі очі квітів. Я покажу вам сливи на сучках, Що настромились, падаючи мовчки. Затисла груша в жовтих кулачках Смачного сонця лагідні жовточки.» (Микола Вінграновський)
Розгорнути