Свято вогню, світла, радості і веселощів — Хануку — юдеї відзначають 25 дня місяця Кіслев. Цьогоріч святкування розпочинаються ввечері, 16 грудня, пише РІСУ.
Відзначають Хануку 8 днів. Ханука не є храмовим святом, про нього не йдеться у Святому Письмі, а історичним. Хоча воно вшановується юдеями і набуло своєї традиції.
Головний ритуал — запалювання ханукальних свічок на честь чуда, яке сталося в Єрусалимському Храмі після повстання Маккавеїв у середині ІІ ст. до н.е. Тоді, під час правління над Юдеєю Антіоха ІV Епіфанія, юдеям заборонили проводити в Єрусалимському Храмі служіння, вклонятися єдиному Богу. І для того, щоб „полегшити” еллінізацію євреїв, у 168 р до н.е. на жертовнику поруйнованого його воїнами Храму цар власноручно зварив свиню, тим самим осквернивши жертовник. А на подвір’ї храму наказав поставити скульптуру Зевса.
Проти таких дій царя повстав священик Матафії Гасмоней, у гніві він вбив зрадника, що вже готовий був принести жерву Зевсові. У священика було 5 синів, вони напали на солдат, посланців царя, і перебили їх. Тоді Матафія і його сини пішли в гори, де очолили партизанську війну „за Єдиного Бога”. Ватажком повстання після смерті Матафії став його середній син Єгуда на прізвисько „Молот” (на івриті Маккабі або Маккавей) — звідси повстання отримало назву Маккавеї.
Протягом трьох років повстанці отримали низку перемог і звільнили від Селевкідів частину Юдеї, у т.ч. Єрусалим. Повсюди вони руйнували язичницькі жертовники. А зайшовши до звільненого Храму, вони побачили, що храмова менора осквернена або зіпсута. Тому вони зробили нову символічну менору, використавши для цього вісім бойових списів. Таким чином, це був символічний знак перетворення зброї на символ миру, про що говорив пророк Ісая. Цей світильник неодноразово згадується в Талмуді (РхШ, 24б; АвЗар, 43а; Мен. 28б).
У перекладі слово „ханука” означає «оновлення», або „новосілля” (ханукат га-байт).
Запалювання свічок під час Хануки відбувається, згідно з Талмудом, „відразу, як почне темніти і перехожі почнуть залишати вулиці”. При цьому проголошується благословення на запалювання свічок і на чудо, яке сталося. А у перший вечір свята додається благословення і на час (ше-гехіяну — подяка Богові, що дав дожити до цього дня і виконати цю місію). Після цього читається уривок з трактату Софрім, в якому пояснюється, в чому полягає міцват нер Ханука — заповідь ханукальної свічки.
У молитвах святкових днів згадується чудо Хануки та проголошується перемога малих над великими, слабких над сильними, світу над пітьмою.
