Збереглися унікальні старовинні світлини українських гуцулів першої половини минулого століття. Фотографії гуцулів були оприлюднені на сторінках National Geographic.

Гуцули – субетнос українців, нащадки найстародавнішого племені літописних уличів, що живуть у Карпатах: Верховинський, південна частина Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області й у більшій частині Рахівського району Закарпатської області.

Традиційний одяг гуцулів характеризується мальовничістю і колоритністю.

Чоловічий одяг включав білу сорочку власного виробу, вишиту спереду, пущена по штанях – «портіницях», з чорного або фарбованого на червоно сукна – зимою білих вовняних «ґачах», підперезаних широким ременем «чересом» – із різними прикрасами-витисками й “дармовисами”.

Поверх сорочки надягали “кептар”, які були фактично кожушками без рукавів, нашиті кольоровими саф’яном із мідними та мосяжними капелями й ґудзиками, часто прикрашені кольоровою волічкою.

Жіночий костюм у гуцулів був ще більш барвистим і складним, ніж чоловічий. Не було прийнято покривати голови у дівчат, вони уплітали в коси жовті “поплітки” з мосяжними “бовтицями”. Елементом жіночих прикрас було також чільце. На жіночих сорочках були вишиті “плечики”, вишивкою вкривали також рукави — пізніше й “брацарі”. Кептарики були різно нашивані або гафтовані, поверх них вдягали рясно прикрашені сердаки. Переважали червона й чорна барви з додатками жовтих, зелених, часом синіх і рожевих.