Гулак-Артемовський – «батько» безсмертної опери «Запорожець за Дунаєм» (автор лібретто – М.Костомаров). Оперу люблять мільйони людей, арії з неї співають і великі майстри вокалу, й аматори, які вважають ці пісенні твори народними.
Перлину української класики «Запорожець за Дунаєм» справді можна назвати народною оперою, адже надихнули митця на її створення українська історія, українська пісня і рідна українська земля.
Ми й нині щиро веселимося, слухаючи дует «Відкіля це ти узявся» Одарки і Карася, арії Карася «Тепер я турок – не козак» і «На туркенях оженюся». І нині сумуємо разом із Оксаною («Місяцю ясний, зоря прекрасні…»). І сьогодні патріотична арія Андрія «Блаженний день, блаженний час…» та фінальний хор «Там, за тихим за Дунаєм…» змушують прискорено битися серце кожної української людини.
Семен Степанович Гулак-Артемовський був не лише талановитим композитором, а й надзвичайно обдарованим оперним співаком, першим виконавцем партії Карася у своїй опері. Блискуче виконував драматичні ролі в театрі. Писав п’єси, романси, пісні.
Одна з них – популярна й досі «Стоїть явір над водою» — присвячена Тарасові Шевченку, з яким Гулак-Артемовський близько товаришував. Автор музичної комедії «Ніч на Івана купала», дивертисментів «Українське весілля» та «Картини степового життя циган», музики до багатьох театральних вистав. А ще — захоплювався медициною і статистикою: саме йому належать «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» та проект Санкт-Петербурзького водогону.
Народився Семен Гулак-Артемовський 16 лютого 1813 р. в містечку Городище на Черкащині, в родині священика. Рідні вважали, що хлопець піде батьковим шляхом – адже закінчив повітове духовне училище, затим – Київську духовну семінарію, співав у хорі Софійського та Михайлівського золотоверхого соборів. Але сталося інакше.
Композитор Михайло Глинка, набираючи вокалістів до Придворної співацької капели, був зачудований баритоном Гулака-Артемовського, тож забрав юнака із собою до Петербурга. Спочатку Семен пізнавав техніку вокального мистецтва у Санкт-Петербурзі, затим М.Глинка зібрав своїми концертами кошти, необхідні для навчання талановитого співака за кордоном.
Удосконалював свій талант у Франції, Італії, співав у Флорентійській опері, був солістом Імператорської опери в Санкт-Петербурзі та у Великому театрі в Москві.
Впродовж 25 років сценічного життя виконав понад 50 оперних партій. Майже до останнього дня (помер 17 квітня 1873 р.) багато концертував із романсами та народними піснями, а також із власними пісенними творами.
Не раз приїздив до України, надихаючись українською мовою, яку ніколи не забував, та культурою, що наснажувала його самобутню творчість.
Олена Бондаренко, літераторка, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
