Нехай від лих і бід усіх
Вас береже здоровий сміх.
Павло Глазовий
У народі 30 серпня називали Мирона-вітродува, оскільки цього дня зазвичай дули сильні вітри.
Була у дня й інша назва – «вдова помочі». Наші пращури 30 серпня допомагали сиротам та вдовам. Наприклад, жали хліб, молотили снопи, удобрювали ґрунт, рубали дрова тощо.
Вважалося, що з Мирона починається листопад. Першими починають скидати листя берези, потім липи, в’язи і черемхи. Крім того, господині 30 серпня намагалися вирізати пагони малини, які цього року вже принесли свої плоди. Підживлювали ґрунт.
За церковним календарем 30 серпня вшановують мученика Мирона, пресвітера; преподобного Аліпія, іконописця КиєвоПечерського; мучеників Павла, Юліанії та ін.; мучеників Фірса, Левкія, Короната і воїнів їхніх; мученика Патрокла, мучеників Стратона, Филипа, Євтихіана і Кипріана.
Іменинники 30 серпня:
Уляна, Мирон, Павло, Лев, Стратон, Пилип.
30 серпня народились:
1883 – Дмитро Донцов – український літературний критик, публіцист, політичний діяч, засновник теорії українського націоналізму. Автор праці «Націоналізм».
1922 – Павло Глазовий – український поет-гуморист, сатирик. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.
«Йде синок до школи вперше. Пита батька мати: – Якій мові ми синочка будемо навчати – Українській чи російській? Обидві ж хороші. – Хай вивчає ту, якою печатають гроші». (Павло Глазовий)
30 серпня відзначають:
- Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.
Події 30 серпня:
1739 – російські війська захопили турецьку фортецю Хотин (Буковина).
1860 – запускається перший британський трамвай.
1901 – Губерт Сесіл Бут запатентував пилосос.
1919 – з Києва евакуйовано всі радянські установи.
1941 – у Львові почав діяти Український Червоний Хрест.
1991 – Азербайджан проголосив свою незалежність.
Чи знаєте ви, що:
Павло Глазовий двічі міг загинути на війні наглою смертю, однак двічі його рятував випадок, або, як він сам сказав, Боже провидіння.
Вперше, це сталося після одного з неочікуваних нальотів німецької авіації на аеродром, де воював Глазовий. Після бомбардування залишилось лише три літаки та щільно перекопане бомбами літовище. Серед трьох вцілілих машин була і та, на якій літав майбутній гуморист. У його підпорядкуванні служив молодий моторист – хлопчина порядний і слухняний, але трохи незібраний в роботі. Перед вильотом на інший аеродром Глазовий наказав йому провести повну заміну масла в системі двигуна. Він виконав завдання, але… забув закрутити кришку масляного бачка. Під час запуску двигуна масло за лічені секунди опинилося на фюзеляжі і кабіні пілота. Почався гамір, переполох! І тоді командир полка наказав членам штабу і технікам сідати в інший літак, а Глазового з його мотористом залишив драїти машину. Це їх і врятувало. У літака, куди сіли всі, хто вцілів після нальоту німців, раптово заглух один з двигунів і він, падаючи на землю, вибухнув. Ніхто не вижив. Так своєю незібраністю моторист врятував і себе, і Глазового.
Вдруге посланцем Небес став старший лейтенант, що вибіг зі штабної землянки саме у той момент, коли Глазовий проходив поряд. Підкликавши його, він наказав терміново евакуювати дітей з Ленінграду. Як з’ясувалося потім, евакуювали вони не дітей, а номенклатурну шайку з її сімейним потрухом. Проте, повернувшись після завдання, вони побачили, що аеродром знову вщент перекопаний німецькою авіацією. Того старшого лейтенанта Павло Глазовий більше не зустрічав у своєму полку, однак його обличчя – обличчя ангела-охоронця, назавжди залишилося у пам’яті гумориста.
«Рідна країна»
