chrome firefox opera safari iexplorer

25 травня — День філолога

25 травня 2020 о 11:14
dilovamova.com

«Філологія»  в перекладі з грецької означає «любов до слова».

 Ця наука об’єднує цілу низку напрямів: мовознавство і літературознавство, джерелознавство і фольклористику, текстологію та палеографію.  Українська філологія вивчає  нашу багатющу культурну спадщину – від мовної культури до літературної  творчості.  

 В Україні філологія органічно пов’язана з історією. Українські філологи водночас працювали і в царині історії. Як, скажімо, О.Потебня, П.Житецький, М.Грушевський, А.Кримський, за ними -  Д.Чижевський, Ю.Шевельов, О.Пріцак…

 У Ніжині 1875р. на базі юридичного ліцею постав історико-філологічний інститут князя Безбородька.  

Коли в листопаді 1918р. була заснована Українська Академія Наук, одним з перших її відділів став історико-філологічний. 

 День філолога  -  міжнародне свято всіх фахівців, які працюють у різних філологічних напрямах.  Це свято українських літературознавців і мовознавців; викладачів вишів та вчителів шкіл у царині мови й літератури; перекладачів і бібліотекарів; студентів-філологів і  всіх, хто любить, шанує, береже і популяризує наше рідне Слово.

Всі вони — справжні вартові наших освіти і знань, культурних, духовних і світоглядних цінностей.    

А тепер – кілька цікавинок  про філологію, філологів та, звичайно, нашу рідну мову.

1.Філологи можуть не лише викладати мову і літературу. Серед них багато журналістів, редакторів, перекладачів, коректорів. Вони працюють у видавництвах і на телебаченні та радіо, в періодичних виданнях і книгарнях. З філологів «виростають» поети, прозаїки й літературні критики.

 2. «Чисту», літературну мову можна почути в колі фахівців. А от діалектизми, жаргонні словечка властиві лексиці  сучасної українськомовної людини (зрештою, так було, мабуть, і раніше).

Інша річ, що багатьом українським політикам, телеведучим, коментаторам не завадило би повправлятися в українській мові. Бо надто вже часто з’являються на світ  «випАдок», «феномЕн», «ПроблЄма», «саме цікаве»  замість «найцікавіше», «на протязі» замість «протягом», «первоучитель», “ПомісТна церква» й інше подібне.

3. Українська мова, на думку фахівців, сформувалася в… Х-IV століттях до нашої ери! Саме тому походження українських слів слід шукати в санскриті – спільній мові перших індоєвропейців. «Кохати», «повітря», «вогонь», «дерево» та багато інших українських слів мають однакові корені із аналогічними в санскриті. 

Зауважимо також, що чимало слів, і нині вживаних в українській мові, існували ще за часів трипільської культури: про це свідчать топоніми, народні пісні.   

4. Найдавніша писемна  згадка про українську мову  датована 448-м роком. Тоді візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря  Аттіли на теренах сучасної України, записав слова «мед» і «трава».

5.Наприкінці XVI-на початку XIX століть в Україні використовувався питомий «козацький скоропис», який за написанням літер суттєво відрізнявся від кирилиці. 

6.Основоположником літературної української мови називають Івана Котляревського з його шедевром «Енеїда».

7.Українська мова має безліч зменшувальних форм і пестливих відтінків. У нас і «смертонька», й «лишенько», і «вороженьки»…

8.Українська — єдина з-поміж східнослов’янських мов, яка має кличний відмінок іменників: «світе», «Господи», «людино»… А ще в нас є «г» і «ґ»: «гора» і «ґава», «глечик» і «ґудзик».

9.Сучасна українська мова налічує понад 256 тисяч слів і належить до мов, які успішно розвиваються.

10.Українська література – невичерпне джерело неологізмів. Михайлові Старицькому належить авторство слів «мрія», «темрява», «байдужість», «приємність», «знадливе», «пестливе», «потужне». Леся Українка подарувала нам «промінь» і «провесінь».  Її мати Олена Пчілка – слова «палкий», «переможець» і навіть «мистецтво». Іванові Франку належать слова «привід», «отвір», «свідоцтво». Іван Нечуй-Левицький залишив нам «світогляд» і «самосвідомість». Тарас Шевченко — прекрасне слово «високочолий». Ліна Костенко — «падолист» і політично-актуальне:

 Є боротьба за долю України.

Все інше – то велике мискоборство.

Зі святом, філологи  й філологині, шанувальниці й шанувальники рідного Слова!

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство