chrome firefox opera safari iexplorer

6 серпня: це цікаво знати

06 серпня 2020 о 00:06

«Найогидніші очі порожні,
Найгрізніше мовчить гроза,
Найнікчемніші дурні вельможні,
Найпідліша брехлива сльоза…»
Василь Симоненко

Молодші сини князя Володимира Святославича одними з перших (1071р.) канонізовані руською церквою.

Брати були вбиті, невдовзі по смерті їхнього батька (15 липня 1015 р.) старшим братом Святополком.

Історія життя і смерті братів стала темою багатьох переказів та оповідей. Зокрема, найдавніше «Сказання про святих Бориса і Гліба», як стверджують фахівці, належить літописцеві Нестору.

На честь святих Бориса і Гліба в Україні збудовано багато церков.

У народі день Бориса і Гліба називали паликопна (великі грози підпалювали копиці). Тож цього дня до польових робіт намагалися не братись. А чи буде дощ, вгадували по квітах в’юна: якщо квітки стулялися, скоро буде злива.

За церковним календарем 6 серпня вшановують мученицю Христину; мучеників благовірних князів Бориса і Гліба, у св. хрещенні Романа і Давида; преподобного Полікарпа, архімандрита Києво-Печерського.

Іменинниками 6 серпня є:

Анатолій, Гліб. Борис, Роман, Давид, Христина.

6 серпня народились:

1789 – Ілля Буяльський – український і російський анатом і хірург, засновник пластичної анатомії, учений європейського рівня. Автор унікального атласу «Анатоміко-хірургічні таблиці» (1828, 1835, 1852), у якому показано операції перев’язування великих артерій.

1906 – Микола Тарнавський – український генетик і біолог. У результаті досліджень, які започаткував і провів М.Д. Тарнавський, уперше у світі було встановлено вплив ДНК на генетичні процеси в багатоклітинних організмах.

1928 – Енді Воргол (Андрій Варгола) – американський художник українського походження, засновник художньої школи поп-арту.

 

Чи знаєте ви, що:

Про українську мову в цифрах

  1. Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво знати, що за лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, із польською і сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською – 62%).
  2. Походження української мови – окрема теми для статті! Точно сказати, коли зародилася українська мова, – складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюх, наша мова сформувалася ще в Х–IV тисячоліттях до нашої ери і походить вона зі санскриту.
  3. До речі, перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва».
  4. На відміну від решти східнослов’янських мова, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.
  5. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» – аж 45! Цікаве завдання для вас та ваших дітей: спробуйте назвати хоча б 20, можете використовувати фразеологізми.
  6. Ви ніколи не замислювалися над тим, що в нашій мові є три форми майбутнього часу! Цікавий матеріал, чи не так? Нумо згадувати разом – проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).

Цікавинки про українську мову

  1. Однією з «родзинок» української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово «вороги» має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України. Пам’ятаєте: «…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці».
  2. Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера «п»; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана – буква «ф», її вживають переважно в запозичених словах.
  3. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).
  4. У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор».

Цікаві відомості з історії української мови

  1. Українську мову офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.
  2. Перший український «Буквар» видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
  3. Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».
  4. Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.
  5. Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський – свої твори він підписував 141 іменами, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами. (З сайту http://vsviti.com.ua).

«Рідна країна»

Розділи: Календар

10 жовтня

Інші дати
Атена Пашко 
1931 – поетеса, громадсько-політична діячка. Автор збірок «На перехрестях», «На вістрі свічки», «Лезо моєї стежки». Голова Спілки українок України (1991–2001), президент Благодійного фонду В’ячеслава Чорновола (з 1999 р.).
Розгорнути
День працівників стандартизації та метрології України
14 жовтня - Всесвітній день стандартів. Саме цього дня 1946 року в Лондоні в приміщенні Інституту цивільних інженерів відкрилася конференція національних організацій по стандартизації. Результатом її роботи стало заснування нової Міжнародної організації по стандартизації ISO (з грецької isos - рівний). У 1970-му Президент ІSО пан Фарук Сунтер (Туреччина) запропонував 14 жовтня відзначати Всесвітній день стандартів, для того, щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль як основного помічника не тільки промисловості, торгівлі, а й урядів і споживачів усього світу. День працівників стандартизації та метрології в Україні на підставі Указу Президента № 910/2002 від 08.10.2002 відзначається щорічно 10 жовтня.
Розгорнути
Народився Михайло Драй-Хмара
(1889, с.Малі Канівці, Черкаська область - 1939) — український поет-неокласик, літературознавець, перекладач, поліглот (знав 19 мов).
Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття веде вас у світи ясне сузір'я Ліри, де пінить океан кипучого життя... (Михайло Драй-Хмара)
Розгорнути

Новини Дивитися всі