Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив.
З народних вуст
У народі великомученика Пантелеймона 9 серпня вшановують як «святого Палія». За народним віруванням, Пантелеймон вважається охоронцем людей від вогню. Колись під час пожежі будову тричі обносили іконою святого Пантелеймона, бо вірили, що вогонь загасне. Найчастіше це робили тоді, коли пожежа виникала від блискавки. Також у день святого Палія люди молилися перед його образом і запалювали свічку, «щоб у полі копи зберіг від пожежі». Адже існувало повір’я, що Палій копи спалить тому, хто його не шанує. У дохристиянські часи Палія ще називали Паликопом.
За церковним календарем 9 серпня вшановують великомученика і цілителя Пантелеймона; преподобного Германа Аляскинського; блаженного Миколу Кочанова, Христа ради юродивого, Новгородського; преподобну Анфісу, ігуменью, і 90-то сестер її та рівноапостольних Климента, єпископа Охридського, Наума, Саву, Горазда й Ангеляра.
Святий Пантелеймон народився у Нікодимії і був лікарем. Коли прийняв хрещення, обернув у християнство і свого батька, а після смерті батька роздав усю спадщину бідним. За лікування гроші ніколи не брав, що не сподобалося іншим лікарям, і вони доповіли про лікаря-християнина імператорові Максиміліану, який був язичником. Максиміліан схопив Святого Пантелеймона, жорстоко катував, а потім стратив мечем. Сталося це у 305 році. Західні християни вшановують святого Пантелеймона як помічника та покровителя лікарів, а східні призивають його у молитвах при єлеосвяченні до немічного, несплячого та при освяченні води.
Іменинники 9 серпня:
Пантелеймон, Микола, Климентій, Герман та Анфіса.
9 серпня народились:
1852 – Варвара Ханенко – колекціонерка, меценатка, громадська діячка. Дочка цукрозаводчика, мецената М. Терещенка. Разом із чоловіком Б. Ханенком заснувала приватний музей, на основі якого в 1921 р. в Києві було створено Музей мистецтв (нині Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків).
1893 – Віра Холодна – українська актриса, «королева» німого кіно. Уславилася в фільмах «Пісня торжествуючої любові», «Міражі», «Життя за життя», «Забудь про камін…» та багатьох інших.
«Ваши пальцы пахнут ладаном, А в ресницах спит печаль. Ничего теперь не надо нам, Никого теперь не жаль. И когда Весенней Вестницей Вы пойдете в синий край, Сам Господь по белой лестнице Поведет Вас в светлый рай...» (Олександр Вертинський, посвята Вірі Холодній)
9 серпня відзначають:
- Міжнародний день корінних народів світу.
Події 9 серпня:
1483 – відкрито Сікстинську капелу.
1848 – на Буковині скасовано кріпацтво.
1942 – на стадіоні «Зеніт» у Києві відбувся, так званий, «матч смерті». Це був матч київської команди «Старт» (офіційно: команда київського «Хлібзаводу №1», зібрана з гравців довоєнних київських футбольних клубів «Динамо» і «Локомотив») проти футболістів німецької команди «Флакельф» (змішана команда Люфтваффе і зенітників ППО) на стадіоні «Зеніт» (вул. Керосинна, 24).
1945 – атомне бомбардування Нагасакі американськими військовими.
1992 – у Барселоні пройшло офіційне закриття Олімпійських ігор, на котрих об’єднана команда колишніх республік СРСР посіла перше місце, завоювавши 112 медалей.
Чи знаєте ви що:
Згідно з радянською пропагандою, німецька команда «Флакельф» складалася з елітного загону «Люфтваффе», що спеціально прилетів на матч з Німеччини, щоб підняти дух фашистів своїми перемогами. До цього вони жодного разу не програвали на окупованих територіях. У дійсності, це була фронтова аматорська команда, де виступали як льотчики, так і зенітники.
Легендарними стали дві останні гри команд «Старт» і «Флакельф». Першу гру 6 серпня «Флакельф» програв з рахунком 5:1. По гарячих слідах 9 серпня відбувся матч-реванш, який німці знову програли – 5:3 (а не 6:0, за радянською легендою). Оце і був матч, пізніше названий «матчем смерті».
Проте, за словами безпосереднього учасника матчу Макара Михайловича Гончаренка (інтерв’ю 1992 року), ніхто київським футболістам перед грою не погрожував. Після матчу вони вільно розійшлися по домівках. Арештовано і розстріляно чотирьох футболістів було значно пізніше – в 1943 році. У Сирецькому таборі футболістів Кузьменка, Клименка, Коротких і Трусевича фашисти розстріляли за рік після матчу через саботаж на хлібозаводі.
«Рідна країна»
