Умій посміхатися через невидимі сльози серця. Вони полегшують душу і роблять посмішку теплою і бадьорою.
З народних джерел
У народі 18 листопада дівчата ворожили на судженого. Також читали різноманітні молитви і відвідували храми. У день Іони дівчата зазвичай молилися святому для того, щоб знайти хороших чоловіків. Було прийнято розкидати у дворі монетки, щоб притягнути нареченого в свій будинок. Хлопці теж проявляли активність і запрошували дівчат на гуляння, які часом тривали до самого ранку.
За церковним календарем 18 листопада вшановують мучеників Галактіона і Єпістимію; святителя Іону, архієпископа Новгородського; апостолів від 70-ох: Патрова, Єрма, Ліна, Гаїя, Філолога; святителя Григорія, архієпископа Олександрійського.
Іменинники 18 листопада:
Наталія, Ганна, Григорій, Галактіон.
Ім’я Наталія має латинське походження і перекладається, як «рідна». Наталі ростуть життєрадісними й активними, здатними захистити слабких. Заміж, зазвичай, виходять рано. Люблять мандрувати. Єдиним найбільшим недоліком Наталь є нетерпимість до критичних зауважень. А от похвала для них є найбільшим стимулом у житті. Аби сімейне життя з Наталією було безхмарним, чоловікові варто позбавитися від звички робити зауваження. Це дратує її та вибиває з колії.
18 листопада народилися:
1859 – Кость Левицький – український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 – першої половини 20 стт., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914–1918 рр.», «Великий зрив».
«Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця». (Кость Левицький)
18 листопада відзначають:
- День сержанта Збройних Сил України.
Події 18 листопада:
1838 – (за старим стилем 6 листопада) Т.Шевченко завершив перший (втрачений) варіант «Тарасової ночі», фінальної поезії «Кобзаря Т.Шевченка». Перша поезія написана до «Кобзаря» – «Катерина».
1918 – у бою під Мотовилівкою війська Директорії, а їх основу складали Січові Стрільці, перемогли більші за кількістю війська гетьманського уряду.
1932 – вийшла Постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівлі», згідно з якою за невиконання планів хлібозаготівлі сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м’яса, і Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп».
1933 – об’єднаний пленум Центрального комітету та Центральної контрольної комісії КП(б)У розглянув питання про «український націоналістичний ухил» і прийняв постанову про припинення політики українізації.
1935 – розпочався (18.11.1935–13.01.1936) Варшавський процес, один з найбільших політичних судових процесів проти ОУН у Західний Україні в період окупації Польщею. Закордонна й місцева преса (польська та українська) подавала реферовані промови обвинувачених, які під час цих драматичних подій зуміли схилити на свій бік ще більше симпатиків і перетворити поразку на перемогу.
1990 – Патріарх УАПЦ Мстислав Скрипник прибув зі США до Києва, де в Софійському соборі відбулася його інтронізація.
1993 – Верховна Рада України ратифікувала Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь СТАРТ-1 і Лісабонський протокол до нього.
1994 – Верховна Рада України скасувала декларацію про суверенітет Криму.
2004 – Віктор Ющенко закликав українців захищати свій вибір і вийти на Майдан.
2005 – Сенат США скасував обмежувальну зовнішньоторгівельну поправку Джексона–Вейніка для України.
2010 – Верховна Рада України прийняла Податковий кодекс.
Чи знаєте ви, що:
Про поріг
Давні українці вважали, що поріг – це межа, яку охороняють душі померлих. Колись молодих зустрічали на порозі хати. Самі ж молоді, заходячи до середини оселі, мали переступати поріг тільки правою ногою. Донька, яка залишала батьківську хату, клялася родині, порогам та воротам. Чоловік вперше переносив молоду дружину через поріг на руках, аби духи предків їй не зашкодили.
А виносячи труну з хати, її тричі опускали на порозі, аби покійник попрощався з домом. На Святвечір на поріг клали сокиру, аби злі духи не потрапили до хати. Сміття з хати перед далекою дорогою не вимітали, щоб подорожуючий повернувся.
Поріг завжди був символом початку та закінчення дому, місцем перебування душ предків, зустрічі та розлуки.
«Рідна країна»
