chrome firefox opera safari iexplorer

Як правильно колядувати, щедрувати та посівати?

24 грудня 2020 о 11:49
bug.org.ua

Різдвяні свята для українців завжди були особливими. Сповнені магією, вони несуть для нас віру в майбутнє та добро. Наші пращури бережно передавали з покоління в покоління традиції та обряди зимових свят. Найпопулярнішими й досі залишаються колядування, щедрування та посівання.

Коляда

Як твердять фольклористи, колядувати можна, починаючи з 6 січня аж до 15 лютого, тобто, до свята Стрітення.

Щоправда, найпоширенішим часом для колядок є час напередодні Різдва: як тільки на небі являється перша зірка — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!

За традицією, колядувати ходять від хати до хати, не оминаючи нікого. У великому місті, звісно, цього зробити не вдасться, але поколядувати під квартирами сусідів можна.

На початку потрібно запитати господарів, чи можна колядувати. Якщо вам відмовили – мовчки, без образ, підіть.

Самі колядки співаються повільно, протяжно. Рядки, які повторюються (рефрени), варто таки повторювати. Якщо ви не вмієте співати колядки, попросіть, щоби вам хтось допоміг вивчити декілька нескладних пісень, таких, щоби ви могли їх «потягнути».

Обов’язково кожна колядка має завершуватися віншуванням. У ній бажають достатку, але під цим розуміється, щоби людина була здоровою, велося добро, худоба, був мир, родили гарні врожаї.

На жаль, сьогодні коляда часто зводиться до грошової нагороди, а тому діти намагаються якомога швидше проспівати колядку, щоби тільки заробити гроші. Спробуйте пояснити своїй дитині, що суть колядки — в іншому.

А колядників обдаровуйте не грошима, а тим, як це робили раніше, — цукерками, яблуками, горіхами…

В будь-якому випадку, пам’ятайте, що колись кожна українська родина вважала за честь, що колядники їх не обминули і прийшли привітати з Різдвом.

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Кладіть паляниці з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А що перший празник – Рождество Христове, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А що другий празник – Святого Василя, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А що третій празник – Святе Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився…

Щедрування

Щедрівки, як і колядки, величають господаря і членів його родини, бажають багатого Щедрівки, як і колядки, величають господаря, господиню та їхню родину, зичать достатку, багатого врожаю, приплдоду худоби, доброго роїння бджіл.

Щедрують із вечора до півночі в переддень Святого Василя, чи, як ще кажуть – Старого Нового року, тобто 13 січня.

За християнським календарем – це також день преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарям про урочистості та справити гостини, які в народі так і називають – гостини Меланки.

Зранку цього дня господині готують другу обрядову кутю – щедру. Крім того, печуть млинці, пироги з сиром, варять вареники, щоб було чим гостити щедрувальників. На столі цього вечора також буде і скоромне – ковбаси, холодець, шинка.

До речі, щедра кутя є в основі багатьох звичаїв. Щоб помиритися, сусіди йшли одне до одного зі щедрою кутею, аби зустріти у злагоді Новий рік. Парубок, якому до того дівка викотила гарбуза, вдруге засилав сватів, сподіваючись на згоду.

Звечора до півночі щедрувальники обходять оселі. Щедрують переважно дівчата. А парубоцькі гурти «водять Меланку». Хлопці, вбрані у Меланку й Василя, Цигана, Смерть, Козу та інших персонажів, висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками.

Кожна щедрівка має неодмінний приспів: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір».

На цілий світ відомий «Щедрик» – щедрівка в геніальній обробці Миколи Леонтовича. Її виконують в Україні, мало не всіх країнах світу, а в Америці, Британії, Канаді вона стала лейтмотивом Різдва у багатьох відомих кінофільмах.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
– Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка…

Посівання

А наступного дня, на Василя, 14 січня, коли починає світати, йдуть посівати зерном.

Зерно беруть у рукавицю або в торбину.

Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких.

Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.

Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
На щастя, на здоров’я, на Новий рік,
Щоб вам вродило краще, ніж торік!
Коноплі під стелю, а льон до коліна,
Щоб вам, господарі, голова не боліла!
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Посівальники завжди були бажаними гостями, їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. А найщедріше обдаровували того, хто прийшов до оселі першим.

Знайти колядки, щедрівки та інші цікавинки для дітей ви зможете за QR-кодом «Слуханка для української малечі» — це проект фонду Миколи Томенка «Рідна країна» та Національної радіокомпанії України, яку під час створення очолював Віктор Набруско. 

Аудіо-видання складається з двох частин (двох дисків): до першої увійшли українські народні казки, казки народів світу та авторські казки, які виконують народні артисти України.

На свята нам допоможе друга частина — дитячі пісеньки, веснянки, ігри, заклички, лічилки, колядки та колискові, у виконанні як іменитих артистів, так і творчих дитячих колективів. Загально у диску представлено 77 творів (20 казок та 57 музичних творів).

Веселих свят!

«Рідна країна»

Розділи: Традиції

24 січня

Інші дати
Народився Іван Бутенко
(1854, Херсонщина – 1891) – український оперний співак (бас). Виконавець партій Тараса («Тарас Бульба»), Руслана («Руслан і Людмила»), Пимена («Борис Годунов»), Мефістофеля («Мефістофель») та ін.
Розгорнути
Народився Станіслав Людкевич
(1879, м. Ярослав, Польща - 1979) - український композитор і педагог. Автор кантат і хорових  композицій на твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Максима Рильського.
Розгорнути
Народився Остап Нижанківський
(1863, с.Малі Дідушичі Львівської обл. - 1919) - український композитор, диригент. автор хорових творів, пісень на вірші Т. Шевченка. Засновник і диригент товариства "Боян".
Розгорнути
Народився Юрій Покальчук
(1941, м. Кременець Тернопільської обл. - 2008) - український письменник, перекладач, літературознавець. Автор оповідань, повістей, романів, літературно-критичних праць.
Розгорнути