За довідкою Вікіпеідї, це свято відзначається щорічно 11 липня.
Батьківщиною Всесвітнього дня шоколаду вважається Франція, адже саме тут у 1995 році почали його святкувати. Це молоде свято досить швидко здобуло популярність, і крім Франції широко відзначається в Німеччині, Італії, Швейцарії та інших країнах.
У великих містах 11 липня проходять святкові заходи, конкурси та фестивалі з шоколадною тематикою.
Поряд із Всесвітнім днем шоколаду існують й інші, менш глобальні, але не менш солодкі дати, присвячені цьому продукту. Так, у Сполучених Штатах, окрім Всесвітнього дня шоколаду, щорічно відзначають ще два загальнонаціональні «шоколадних дні» — 7 липня і 28 жовтня.
Крім того, є ще один Всесвітній день шоколаду, який святкують 4 вересня.
Історія шоколаду
Фото biscuit.com.ua
Історія цього продукту почалася десь у 600 році до н.е. на берегах Мексиканської затоки. На думку дослідників, саме в цей часстародавні майя та ацтеки стали культивувати какао-дерево й готувати з його плодів напій «чоколатль», який додавав сил та енергії . На смак він дуже відрізнявся від звичного гарячого шоколаду, оскільки складався з розмолотих какао-бобів, пекучого перцю чилі та меду, тому був дуже гірким.
У Старому світі про шоколад дізналися лише через 2000 років. Спочатку Колумб отримав у дар від індійців какао-боби, а через декілька років Ернан Кортес підніс їх у дар королю Карлу V. У супровідному листі йшлося, що одна чашка шоколадного напою допомагає боротися із втомою і додає сил. Але іспанцям гіркий і незвичний на смак напій не сподобався. Тому кухарі вирішили вдосконалити творіння ацтеків: замінили чилі на корицю і мускатний горіх, замість меду щедро додали цукру і подали шоколад гарячим. Напій сподобався королю. Згодом шоколад став настільки популярним, що був обов’язковим ранковим напоєм іспанських аристократів, він став дуже модним досить швидко.
Мешканці Іспанії виявилися не тільки справжніми ласунчиками, а ще й жаднюгами! Іспанці нікому не розповідали, як саме готувати шоколад. Аж ось іспанська принцеса Анна Австрійська, вийшла заміж за французького короля, до Парижа прихопила не тільки сукні, а й спеціалістів із приготування шоколаду. І розпочався в Європі справжній шоколадний бум!
У Франції почали готувати шоколадний напій і навіть винайшли рецепт твердого шоколаду. Щоправда, смак цього винаходу був не дуже … воно й зрозуміло, це ж були просто розтовчені боби какао.
Тільки в другій половині 12 століття шоколад стали додавати у печиво – тістечка та рулети. Це відкрило новий етап в історії продукту – тепер його можна було не тільки пити, а й їсти. Про те, що шоколад можна робити в плитках, першими здогадались англійці (у 1847 році). Англійці і першу фабрику з виробництва цих солодощів відкрили, між іншим, дуже схожу на сучасну. В Англії настільки полюбили шоколад, що навіть почали будувати «шоколадні будинки» – «предки» сучасних кондитерських і кав’ярень. У Бельгії один аптекар так захопився, вигадуючи смачні ліки, що винайшов… шоколадні цукерки!
А справжній молочний шоколад винайшли далеко від батьківщини дерев какао – у гірській європейській країні Швейцарії.
В Україні першими скуштували шоколад львів’яни. Їм він одразу припав до смаку (це й не дивно). От вони й почали частувати ним відвідувачів численних львівських кав’ярень.
Як ростуть какао-боби
Фото raw-living-food-success.com
У ботаніці шоколадне дерево одержало назву «Теоброма какао», що означає «їжа богів». Росте воно тільки в теплому та вологому кліматі, у тіні інших величезних дерев. Культура поширена в основному в Північній і Південній Америці, Австралії і на деяких островах Азії, у місцях з родючим , пухким ґрунтом, що має постійну температуру 20-28°С. Висота рослин може сягати 6-8 метрів. Загальний обсяг врожаю знімається два рази в рік — основний (жовтень-лютий) і проміжний (травень-червень). Дерево може давати до 2 кілограмів какао-бобів на рік.
Плантації какао-бобів мають обмежені райони виробництва і різні сорти: «кріолло» — ніжний, ароматний і гіркуватий, «форастеро» — із трохи більш простим смаком і, нарешті, виведений за допомогою схрещування двох попередніх сортів «трінітаріо» — справжня насолода для гурманів.
«Рідна країна»
За матеріалами http://nbukids.wordpress.com та http://ostriv.in.ua
