1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
1837 – громадський і культурний діяч, меценат. Допомагав Т. Шевченку, «Київській Старовині», Київському історичному музею. Створив унікальну збірку шевченкіани, велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини. Фундатор Музею українських старожитностей, який він подарував Чернігівському земству (нині Чернігівський державний історичний музей).
