chrome firefox opera safari iexplorer

Фонди Львівської галереї мистецтв вже зібралися дерибанити?

31 травня 2012 о 14:55

Не встигла встоятися земля на домовині Бориса Возницького, як з’явилися претенденти на врятовані та реставровані ним картини. Чотири масштабні полотнища з Львівської галереї мистецтв хочуть «перемістити» у костел до Жовкви, повідомляє ZIK.

Про це IA ZIK повідомило джерело, зазначивши, що на Львівщину з цього приводу у п’ятниці прибуде сам міністр культури Михайло Кулиняк і голова Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури Андрій Вінграновський.

Щоб перевірити інформацію, агенція звернулася за коментарем до заступника гендиректора Львівської національної галереї мистецтв Володимира Пшика.

Він зазначив, що йому поки відомо лише те, що він є членом комісії, яка має збиратися з описаного вище приводу у Жовкві у п’ятницю об 11:00.

Об’єктом претензій стали 4 масштабні батальні полотнища XVII ст, намальовані художниками при дворі Яна III Собеського.

Вони до війни та перші десятиліття по ній знаходилися у костелі в Жовкві. Але у період, коли храми закривалися та «перепрофільовувалися» у склади і клуби, а твори мистецтва на сакральну тематику викидалися чи спалювалися, Борис Возницький організував кілька експедицій і врятував ці полотнища. 

З 1975 року вони експонувалися частково в Олеському замку. Одна з них, що була у вкрай поганому стані, перебувала у фондах, скрученою на валик. Нещодавно за сприяння Польщі, що надала кошти і реставраторів, найбільш пошкоджене полотно та ще одне, яке потребувало відновлення, після трирічного періоду вернулося у фонди Львівської галереї мистецтв відреставрованими.

Для довгоочікуваних полотен у Олеському замку, що є структурною одиницею галереї, підняли стелю – щоб розгорнути, зокрема, семиметрову картину.

Але попри всі умови, зараз йдеться про те, щоб передати пам’ятки на «тимчасовий депозит» у жовківський костел, звідки раніше ті картини заледве були врятовані.

Зазначимо, що сам Борис Григорович у інтерв’ю журналістам любив повторювати – нема нічого більш стабільного, як тимчасове.

Володимир Пшик каже, що з поваги до пам’яті Бориса Григоровича відкривати фонди Львівської галереї мистецтв для «тимчасових переміщень» не виправдано. Хвилюється, що після першого прецеденту такі випадки будуть повторюватися і доведеться державний музейний фонд потроху зменшувати.

Також він зазначив, що ідея з тимчасовим переміщенням виглядає непереконливо і нераціонально, бо навіщо величезні полотна монтувати, якщо їх за короткий час треба буде знову переносити. Також Пшик додав, що музей працює щодня і розрахований якраз на відвідувачів, а костел має богослужіння та інші заходи для вірян, тому огляд полотен групами туристів, як це було до тепер, ускладниться.

До всього, музей має все необхідне, аби показувати і берегти пам’ятки. Тут є охорона, відповідне місце для експонування, умови. Тож якихось переконливих аргументів щодо переміщення заступник директора галереї мистецтв не бачить.

«Є достатньо причин, щоб воно мало би бути все таки в музеї. Бо воно є доступне, забезпечене охороною, має належні умови зберігання і так далі. А які є гарантії що там з тими картинами нічого не станеться?», – каже Пшик.

Але, додає він, це не є навіть найбільшою підставою для тривоги – умови в костелі. «Найбільшою підставою є те, що так хотів директор, – говорить Володимир Пшик. – Бо він їх врятував, він зробив їм місце в експозиції музею і мусимо з тим рахуватися».

«Вже маємо негативний досвід передачі картин з Національного музею в Кабінет Міністрів»

Водночас прес-служба ЛМО ВО «Свобода» повідомила, що передача полотен, які роками оберігав Борис Возницький, з Львівської галереї мистецтв спричинить втрату світових шедеврів для України назавжди. Так вважає депутат Львівської міськради, кандидат історичних наук Богдан Галайко.

«Якщо ці історичні цінності опиняться деінде, ніж у спеціально створеному для цього приміщенні, Україна втратить ці старожитності назавжди», – наголосив Галайко.

Депутат нагадав, що Україна вже має негативний приклад передачі картин з Національного художнього музею України в Кабінет Міністрів. Після цього полотна зникли, а замість них з’явилися підробки.

«Свобода» вимагає, щоб експонати залишили в картинній галереї. Тим паче, що покійний Борис Возницький та чимало дослідників, музейчиків і близьких колег виступали категорично проти таких передач. Нам необхідно зберегти ці пам’ятки, тому пропонуємо створити якісні копії полотен, які неможливо відрізнити від оригіналу і використовувати їх. Натомість оригінали зберігати там, де є технічні можливості та державна охорона», – додав Галайко.

Довідка ЗІКу

Твори придворного художника короля Яна III Собеського Мартіно Альтомонте (1657—1745) «Битва під Віднем»(806 х 833 см)та «Битва під Парканами» (886 х 782 см) з жовківського костелу Святого Лаврентія, врятовані свого часу Борисом Возницьким від загибелі, належать українській державі в особі Львівської національної галереї мистецтв і безцінним та унікальним прикладом батального живопису. 

У 2008 році картини були перевезені до Варшави на реставрацію, після якої їх демонстрували в тамтешньому Музеї архітектури.

картина Мартіно Альтомонте «Битва під Віднем»

фрагмент картини Мартіно Альтомонте «Битва під Парканами»
Джерело: ZIK
Розділи: Новини культури

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути