chrome firefox opera safari iexplorer

На Луганщині археологи знайшли літню резиденцію хана

17 травня 2012 о 09:40

Археологи центру «Спадщина» Східноукраїнського національного університету імені Владимира Даля знайшли місце літньої резиденції (ставки) ханів Золотої Орди XIV сторіччя.

Як повідомили УНІАН у прес-службі вишу, археологи припускають, що виявлена на території Попаснянського району Луганської області ставка належала ханові Абдаллаху (1361—1370 рр.).

«Цей хан був нащадком відомого хана Узбека, який поширив у 1320 році іслам в Орді та заборонив посилати на Русь баскаків для збору дані. По суті, Абдаллах-хан був останнім ханом із династії Батия, тобто Батугідом. Він одержав владу за підтримки могутнього полководця і беклярбека Мамая», — говориться в повідомленні.

Історичні джерела свідчать, що хани Золотої Орди, крім регулярних таборів у Судаку, Азові, Сараї на Волзі, мали літні ставки, своєрідні резиденції, куди переїздили зі своїм двором, гаремом, прислугою, охороною, ремісниками і торговцями. Літня ханська база нагадувала місто з сотень юрт, наметів і кибиток.

«На кількох срібних монетах цього хана, знайдених тут, вперше зустрічається нова назва місця чеканки – Муаззам Урду (буквально Висока Орда). Є підстави вважати, що саме так і називалася знайдена ставка», — відзначив директор археологічного музею «Спадщина» Євген Чорних.

Місце розташування резиденції було обране дуже вдало: звідси відкривається мальовничий краєвид, а на навколишніх пагорбах, як припускають археологи, були розміщені сторожові застави.

Одержаний під час дослідження території речовий матеріал представлений мідними і срібними монетами (знайдено більш як 3 тисячі монет), заготовками для їх чеканки, свинцевими одиницями ваги, залізними сокирами, вудилами, мідними і срібними жіночими прикрасами, фрагментами олов'яних дзеркал, шматками срібної руди, побутовими предметами та їх уламками.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі