chrome firefox opera safari iexplorer

Як правильно зібрати Великодній кошик?

03 травня 2013 о 13:55

Наближається Великдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті. У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), освячуються великодні кошики із пасками, крашанками та іншими стравами.

Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви.

Святити великодні кошики з кожним роком стає все більш модною традицією і дуже часто у них можна побачити все, що завгодно – і горілку, і іграшки і прикраси і ще багато чого. Але, виявляється, підбір продуктів у кошику не є випадковим. Кожен продукт має символічне значення.

Щоправда, нинішні традиції наповнення кошика різняться у регіонах України, де край – там звичай. Церква виділяє лише необхідні для благословення страви. Адже є відповідні молитви на благословення агнця, яйця, м’ясних та молочних страв. Отже, що можна нести святити до церкви, а що – не бажано?

Великодній кошик

Кошики, спеціально для великоднього обряду посвячення паски, виплітаються селянами і майстрами–ремісниками заздалегідь, і їх можна придбати на ринках, у супермаркетах великих і малих міст України.

Виплетені вони із фарбованої лози, з ажурними краями.

Існує традиція заквітчувати їх миртом, самшитом, аспарагусом, квітами і кольоровими стрічками. До кошика кладуть гілочку свяченої верби і покривають кошик гарною вишитою серветкою або рушником.

Прикрашання кошику зеленню – це символ вічного життя та безсмертя. Вишитий рушник символізує життя і долю. Це багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом. Нитка символізує життя. Плетіння нитки є також символом вічностіи, бо це процес, який можна продовжувати безконечно.

А ще під час освячення у кошик ставлять свічку, яка повинна нагадувати нам про Ісуса, який є Світлом для світу. Свічка – світло, яке виноситься назовні між людей.

Що має бути у великодньому кошику

Паска – символ Воскресіння та Небесного Царства. Випікання паски – важливий етап приготування до свята. Більшість господинь мають власний рецепт, який вони змінюють неохоче, щоб бува не прогадати. Готувати тісто на паску треба у спокої, лише з хорошими думками, бо за інших обставин вона може не вдатися.

Сир і масло. Молочні страви, особливо, молоко є первотвором, продуктом, який не є створений людиною, а подарований природою. Так, як мама годує свою дитину, так сир та масло є символами ніжності та жертовності Бога. Божої благодаті маємо прагнути, як немовля прагне материнського молока. Ці продукти накладають у невеликі посудини, а зверху малюють хрестик.

Яйця, писанки і крашанки. Яйце – це один із символів Великодня, який символізує для нове життя і відродження.

Шинка або ковбаса. Вказує на годоване теля (жертовне ягня), яке звелів заколоти добрий батько після повернення блудного сина додому. Це символ душевної радості, що приходить від сповнення людиною Божої волі.

Хрін – це міцне коріння, яке може дати людині віра у Воскресіння Господа Ісуса Христа. До того ж, хрін символізує міцність та незламність людського духу після прийняття таїнства Сповіді. Існує легенда, за якою Христа намагались отруїти корінням хрону, вважаючи його через гіркоту смертоносним. Проте, ця рослина, як природний антисептик, навпаки корисна та сприяє травленню.

Сіль — символ повноти та достатку. У Біблії сіль символізує спосіб зв’язку між Богом і його народом. Під час нагірної проповіді Ісус називає учнів “сіллю землі”. Сіль – це той продукт, який навіть у малій кількості додає смаку іншим продуктам. А ще її вважали оберегом. Адже і в хату приходили із хлібом-сіллю, і в дорогу брали з собою дрібку солі.

У пасхальному кошику, крім перерахованих вище продуктів, ще можуть бути сало, мак та пшоно. На центральній Україні ще святили просо, пиріжки з капустою, печінкою. А на Західній — відвареного або засмаженого півня. За повір'ям, саме він перший сповістив людям, що Христос Воскрес із мертвих.

Чого не рекомендують освячувати на Великдень

Спиртні напої. Священники застерігають, що алкогольні напої класти в кошик ні в якому разі не можна. Ці напої не освячуються, оскільки не згадуються під час молитви у переліку продуктів, які приносимо Богові на освячення.

Ніж – побутують думки, що освячені продукти потрібно розрізати посвяченим ножем. Це вигадка і забобони.

Вино — священики не заохочують його приносити до храму, хоча воно має чітку визначену біблійну символіку (Христос називає себе виноградною лозою, а своїх учеників — віттям. Перше чудо, яке зробив Господь — під час весільного свята перетворив воду у вино). Потрібно розуміти, що скоромні наїдки, що приносять на Великдень, благословляються на споживання після Великого посту. Молитви ж на благословення вина немає.

А ще важливо пам’ятати — нічого освяченого не можна викидати. З’їжте самі, поділіться з рідними, роздайте нужденним. А шкаралупу від яєць кидали на воду, примовляючи: «Нехай і рахмани знають, що у нас Великдень». Або закопували під фруктові дерева, щоб добре родили.

Підготувала Юлія Царенко, «Рідна країна»

Розділи: Традиції

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути