chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні відкривається Сорочинський ярмарок

20 серпня 2013 о 09:22

Саме сьогодні, у вівторок, об 11–й годині знамените торжище відкриють офіційно. Триватиме воно до обідньої пори у неділю.

І хоч більшість потенційних відвідувачів традиційно відкладають свій візит ближче до вихідних, цього разу організатори радять не баритися. Або залишатися у Великих Сорочинцях, що поблизу Миргорода, принаймні на кілька днів чи, точніше, діб, упродовж яких вируватиме це неповторне дійство. Тим паче що головні зірки, так би мовити, хед–лайнери вечірньої культурної програми «запалюватимуть» публіку вже у вівторок і середу, пише Україна молода. 

Спочатку на головну сцену вийде популярний гурт «ТіК», а потім тут очікують виступ найвідомішого земляка–полтавця Андрія Данилка в образі Вєрки Сердючки.

Зрештою, більшість гостей їдуть сюди не за «порціями» всюдисущої попси, а передов­сім за українським національним колоритом. Його тут зберегли і намагаються примножити. «УМ» уже розповідала про впорядкування більш ніж 16–гектарної території ярмарку та прилеглої до неї місцини. У попередні роки її прикрасили висадженими деревами, квітниками. А цього літа тут демонтували застарілу вхідну арку, що стала аварійною, і звели нову, ошатнішу та надійнішу. Щоб розвантажити центральну алею від надмірного велелюддя у години пік, розпорядники дійства облаштували два додаткові проходи для відвідувачів. Тим паче що ярмаркові пісні, танці, веселощі починаються, так би мовити, з порога.

Свого ж апогею «безрозмірна» культурна програма зазвичай сягає у набагато просторішому тепер містечку майстрів народних ремесел та етнографічній зоні, що репрезентує українське село гоголівських часів. Справжніми її родзинками стануть виступи десятків фольклорних колективів. Причому не лише з Полтавщини та областей України, а й із Росії, Білорусі, Азербайджану. Багатьох постійних відвідувачів організатори потішать завжди популярними фестивалем гумористів «Сміємося разом з Гоголем», запальним «Сорочинським весіллям», колоритними ярмарковими вечорницями, демонстрацією шедеврів українського кіно на садибі Хіврі тощо.

А 22–23 серпня відбудуться віншування наших національних страв — сала та полтавської галушки. Водночас розпорядники дійства прагнуть, щоб ярмаркувальники не лише споглядали та підспівували–підтанцьовували самодіяльним і професійним артистам — усі мають стати його співучасниками, співтворцями. Задля цього значно розширено діяльність «Сорочинської майстерні». В її майстер–класах і діти, й дорослі зможуть навчитися танцювати гопака, ліпити вареники і галушки, виготовляти ляльки–мотанки, писанки, обереги, жіночі прикраси, опанувати ази гончарського ремесла та лозоплетіння тощо. Останнім часом з’явилися повідомлення про ймовірність запровадження платного входу на Сорочинський ярмарок. Однак, як повідомила «УМ» керівник проекту «Сорочинський ярмарок» Світлана Свищева, цього року і вхід на ярмарок, і всі заходи під егідою його розпорядників будуть безкоштовними. Попри те, що сьогодні вже беруть досить пристойні гроші за вхід навіть на суто фольклорні фестивалі. Однак Сорочинський ярмарок має особливий статус не лише офіційно. Не зважати на це у ТОВ «Сорочинський ярмарок», звісно, не можуть. Хоч воно й не одержує жодних дотацій від держави. Тому, за словами пані Світлани, тут поки що лише обговорюють із фахівцями і громадськістю перспективи додаткових джерел фінансування.

Хтось справді пропонує брати символічні 5 гривень за вхід на ярмаркову територію бодай для того, щоб чіткіше облікувати відвідувачів. Та Світлані Свищевій особисто конструктивнішою видається пропозиція продавати квитки тільки в зону розваг за участю зірок шоу–бізнесу. Бо ж ні для кого не секрет, що запрошення тієї ж Вєрки Сердючки чи Таїсії Повалій влітає розпорядникам дійства в копієчку. Перекладати ці витрати, скажімо, на плечі підприємців, які сплачують оргвнески, мабуть, таки несправедливо. Тому зараз організатори ярмарку все зважують, обмірковують. І обіцяють за будь–яких умов залишити Сорочинський ярмарок доступним для всіх.

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути
Народився Сергій Єфремов
(1876, с. Пальчик, Черкаська область - 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури. Один з найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Автор видання «Щоденника» і «Листування» Т. Шевченка та фундаментального двотомника «Історія українського письменства».
Розгорнути